Blending functionally defined surfaces

Abstract

Розглянуто гладкі поверхні з функціями збурення для створення складних форм. Запропоновано метод опису об’єктів у тривимірних сценах за допомогою базової поверхні та функцій збурення, що мають компактний опис. Однією з позитивних властивостей функціонально заданих об’єктів порівняно з іншими способами задання моделей є простота й ефективність їхніх геометричних перетворень, зокрема тривимірного морфінгу та виявлення колізій об’єктів. Найпоширенішою моделлю для візуалізації тривимірних зображень є полігональна апроксимація. Поряд з багатьма перевагами ця модель має й недоліки. Під час моделювання реальних об’єктів будується наближена полігональна модель. Для підвищення якості зображення часто необхідно збільшувати кількість полігонів. Збільшення кількості полігонів призводить до збільшення часу рендерингу та використання пам’яті. Зміна масштабу об’єкта створює додаткові проблеми, оскільки не можна швидко й ефективно змінювати кількість полігонів для моделі об’єкта. Позбутися таких недоліків можна застосуванням аналітичного задання об’ємів і растеризації за допомогою алгоритмів трасування променів. Аналітичне задання об’ємів не потребує великого обсягу пам’яті. Проблема синтезу реалістичних зображень актуальна для різних тренажерів, віртуальних студій і тривимірних ігор. Нині вже існують роботи з візуалізації функціонально заданих поверхонь, проте їх застосування обмежене досить вузьким класом поверхонь і повільною візуалізацією. Використовувані алгоритми складно оптимізувати, що також накладає обмеження на практичне застосування. У статті запропоновано використовувати особливий клас об’ємів, які називаються «вільними формами». Кожна вільна форма являє собою базову поверхню та збурення на цій поверхні. Базова поверхня та збурення задаються поліномами другого степеня — квадриками. Для досягнення гладкості функцію збурення піднесено до третього степеня. Мета роботи — створити застосунок, який за заданим аналітичним завданням обчислює глибину кадру та нормаль до поверхні в кожному пікселі за допомогою квадрик збурення. Цей застосунок має якомога повніше використовувати обчислювальні ресурси графічних процесорів. Були спроби створити алгоритми візуалізації аналітично заданих об’ємів, проте більшість із них використовувала для обчислень лише ЦП, а час оброблення був надто тривалим для практичного застосування. До того ж ці алгоритми не були розроблені для паралельного оброблення. На противагу цьому запропонований алгоритм використовує графічний процесор для більшості обчислень. При цьому обчислення на графічному прискорювачі відбуваються паралельно, і метод ефективно використовує цю особливість. Завдяки паралельному обробленню та відсутності потреби передавати великий обсяг даних із спільної пам’яті до пам’яті графічного прискорювача швидкість візуалізації зростає порівняно з варіантом, що використовує лише ЦП. Тактова частота процесорів у графічних прискорювачах менша за частоту ЦП. Проте для певного класу задач продуктивність із використанням графічних прискорювачів буде кращою завдяки великій кількості процесорів.

Smooth surfaces with perturbation functions for the creation of complex shapes are considered. The method for describing objects in three-dimensional scenes with a base surface and perturbation functions that have a compact description is proposed. One of the positive properties of functionally defined objects in comparison with other methods of specifying models is the simplicity and efficiency of their geometric transformations, in particular, three-dimensional morphing and collision detection of objects. The most common model for visualizing three – dimensional images is the polygonal approximation. Along with many advantages, this model has its drawbacks. By modeling real objects, an approximate polygonal model is constructed. To increase the image quality, it is often necessary to increase the number of polygons. An increase in the number of polygons results in an increase in rendering time and memory usage. Changing the scale of an object introduces additional problems because you cannot change quickly and efficiently the number of polygons for the object model. You can get rid of such shortcomings by applying analytical volume assignment and rasterization using ray-tracing algorithms. Analytical volume assignment does not require a large amount of memory. The problem of synthesis of realistic images is relevant for various simulators, virtual studios and three-dimensional games. Now, there are already works on visualization of functionally defined surfaces, but their application is limited to a rather narrow class of surfaces and slow visualization. The algorithms used are difficult to optimize, which also imposes restrictions on practical application. The paper proposes to use a special class of volumes, which are called "free forms". Each free form represents a base surface and a perturbation on that surface. The base surface and perturbation are given by polynomials of the second degree-quadrics. To achieve smoothness, the perturbation function is raised to the third degree. The aim of the work is to create an application that, according to a given analytical task, calculates the frame depth and surface normal in each pixel with the help of perturbation quadrics. This application should use the computing resources of the graphics processing units as much as possible. There have been attempts to create algorithms to visualize volumes given analytically, but most of them used only the CPU for calculations, and the processing time was too long for practical application. Moreover, these algorithms were not designed for parallel processing. In contrast, the proposed algorithm uses a graphics-processing unit for most of the calculations. In this case, the calculations on the graphics accelerator occur in parallel, and the method effectively uses this feature. Due to parallel processing and the absence of the need to transfer a large amount of data from the shared memory to the memory of the graphics accelerator, the speed of visualization increases compared to the option that uses only the CPU. The clock speed of processors in graphics accelerators is less than the CPU frequency. However, for a certain class of tasks performance using graphics accelerators will be better, due to the large number of processors.