Пробопідготовка для газохроматографічного аналізу токсичних речовин з групи стійких органічних забруднювачів
Вантажиться...
Дата
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
ORCID
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
DOI
Альтернативна назва
Пробоподготовка для газохроматографического анализа токсических веществ из группы стойких органических загрязнителей
Sample preparation while gas chromatography analysis of toxic matters of persistent organic pollutants group
Sample preparation while gas chromatography analysis of toxic matters of persistent organic pollutants group
Анотація
Проаналізовано нові дані пробопідготовки стійких органічних забруднювачів та непридатних пестицидних препаратів при хроматографічному визначенні їх токсичності. Встановлено, що найпоширенішими методами пробопідготовки є твердофазна екстракція та твердофазна мікроекстракція, а найрозповсюдженішими методами аналізу — газова хроматографія з детектуванням по захопленню електронів та мас-спектрометричним детектуванням. Межа визначення токсичних речовин склала 0,1—1 нг/мл.
Проанализированы новые данные по пробоподготовке стойких органических загрязнителей и непригодных пестицидных препаратов при хроматографическом определении их токсичности. Установлено, что наиболее распространенные методы пробоподготовки - твердофазная экстракция и твердофазная микроэкстракция, а наиболее распространенные методы анализа - газовая хроматография с детектированием по захвату электронов и масс-спектрометрическим детектированием. Граница определения токсических веществ составила 0,1-1 нг/мл.
New data of persistent organic pollutants and obsolete pesticides sample preparations while gas chromatography analysis of their toxicity are analyzed. It is established that the hardphase extraction and hardphase microextraction are the most widespread sample preparation methods, and the most widespread method of analysis — gas chromatography with detection of electron capture and mass - spectrometric detection. Limit of identification - 0,1-1 ng/ml.
Проанализированы новые данные по пробоподготовке стойких органических загрязнителей и непригодных пестицидных препаратов при хроматографическом определении их токсичности. Установлено, что наиболее распространенные методы пробоподготовки - твердофазная экстракция и твердофазная микроэкстракция, а наиболее распространенные методы анализа - газовая хроматография с детектированием по захвату электронов и масс-спектрометрическим детектированием. Граница определения токсических веществ составила 0,1-1 нг/мл.
New data of persistent organic pollutants and obsolete pesticides sample preparations while gas chromatography analysis of their toxicity are analyzed. It is established that the hardphase extraction and hardphase microextraction are the most widespread sample preparation methods, and the most widespread method of analysis — gas chromatography with detection of electron capture and mass - spectrometric detection. Limit of identification - 0,1-1 ng/ml.
Опис
Ключові слова
пробопідготовка , твердофазна екстракція , твердофазна мікроекстракція , рідинна екстракція , надкритична екстракція , препаративна рідинна хроматографія , газохроматографічний аналіз , стійкі органічні забруднювачі , пробоподготовка , твердофазная экстракция , твердофазная микроэкстракция , жидкостная экстракция , сверхкритическая экстракция , препаративная жидкостная хроматография , газохроматографический анализ , стойкие органические загрязнители , sample preparation , hardphase extraction , hardphase microextraction , liquid extraction , ultracritical extraction , preparatory liquid chromatography , gas chromatography analysis , persistent organic pollutants
Тип документа
Мова
Є частиною
ISSN
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Ранський А. П. Пробопідготовка для газохроматографічного аналізу токсичних речовин з групи стійких органічних забруднювачів [Текст] / А. П. Ранський, Т. М. Авдієнко, О. В. Сандомирський // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2009. – № 4. – С. 116 – 121.