Від «Розмислів» до «Медитацій»: сучасне Декартознавство і Українська історія філософії

Abstract

В статті висвітлено позиції провідних істориків філософії ХХ ст., що досліджували Декартові «Медитації». Описано етапи становлення метафізики Декарта, ключову роль «Медитацій» у цьому процесі й недосконалість метафізичного вчення в ІV частині «Дискурсії про метод». Розглянуто гіпотезу Ж.-Л. Марийона про статус «Медитацій» як спроби подати чіткішу і ґрунтовнішу відповідь проникливим критикам «Дискурсії». Висвітлено особливості літературного жанру медитації і характер їхнього включення Декартом у філософський текст; разом із тим, показано як цілі Декартової апологетики, так і розуміння самим філософом її обмеженого характеру. Проаналізовано співвідношення латинського і французького текстів «Медитацій» і визнано необхідність їх обох для ґрунтовного вивчення думки їхнього автора. Разом із тим, підкреслено більшу термінологічну розвиненість латинської версії. Обґрунтовано концептуальний підхід до перекладу як латинського, так і французького текстів і запропоновано оновлену систему українських термінологічних відповідників.In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investigated Dekart’s “Meditations”. Described the stages of Dekart’s metaphysics formation, the main role of “Meditations” in this process and imperfectionof metaphysics science in IV part of “Discussions about method”. Considered the hypothesis of Zh.L. Maryon about status of “Meditations” as trial to present more clear and essential answer to the insightful critics of “Discourse”. Have been shown the features of literature style of meditation and character of including it’s in the phylosophycal text by Dekart; however, it was shown that goals of Dekart’s apologetics, as well as understanding by phylosopher himself it’s limited character. Was analized correlation of Latin and Franch “Meditation” texts and recognized the necessity of them both for more effective studing of it’s authors view. Justified the conceptual approach for the translation of Latin and Franch texts and were offered the updated system of ukrainian terms analogues.В статье освещены позиции ведущих историков философии ХХ в., исследовавших Декартовы «Медитации». Описаны этапы становления метафизики Декарта, ключевая роль «Медитаций» в этом процессе и несовершенство метафизического учения в ІV части «Дискурсии о методе», рассмотрена гипотеза Ж.-Л. Марийона относительно статуса «Медитаций» как попытки более четкого и основательного ответа проницательным критикам «Дискурсии». Показаны особенности литературного жанра медитации и характер их использования Декартом в философском тексте, а также – цели Декартовой апологетики и понимания самим философом ее ограниченного характера. Проанализировано соотношение латинского и французского текстов «Медитаций»; признана необходимость использования их обоих для основательного изучения мысли их автора. Вместе с тем, подчеркнута большая терминологическая развитость латинской версии. Обоснован концептуальный подход к переводу как латинского, так и французского текстов и предложена обновленная система украинских терминологических соответствий.