Присутність у широкому теперішньому. Ґумбрехт, Г. У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати. Харків: IST Publishing.

Abstract

Цей огляд українського перекладу найвідомішого твору Г. У. Ґумбрехта має на меті (1) висвітлити сильні і слабкі сторони як перекладу, так і особливостей української рецепції ключових ідей Ґумбрехта («присутність», «широке теперішнє»); (2) критично оцінити ориґінальні й подеколи суперечливі тези автора. Я беру під сумнів слушність Ґумбрехтового поділу значення / присутність як для історичної реконструкції філософської традиції, так і для аналізу комплексного людського світостосунку. Також я демонструю непереконливість упереджених спроб Ґумбрехта зобразити власних опонентів як релятивістів. На додаток, я зіставляю дуалізм значення і присутності в концепції Ґумбрехта з теорією досвіду Джона Д’юї. Останній тлумачить досвід як діалектичний стосунок між «чиненням» і «зазнаванням». Цим зіставленням я показую, що без послідовної «повсякденної» епістемології Ґумбрехтова теорія не може задовільно пояснити механізми ані повсякденного, ані власне естетичного досвіду. Окрім того, розпливчасте поняття «присутності» і його однозначно позитивна оцінка суперечать концепції хронотопу «широкого» чи «комплексного» теперішнього, яку Ґумбрехт розгортає, зокрема, в есеях збірки «Розладнаний час». Зрештою, я доходжу висновку, що еклектичний термінологічний апарат і некритична та упереджена реконструкція Ґумбрехтом традиції унеможливлюють фаховий філософський діалог. Це, утім, не підважує значущість окремих Ґумбрехтових схоплень і теоретичних інструментів (як-от «широкого теперішнього») для культурологічного аналізу.This review of the Ukrainian translation of H. U. Gumbrecht’s best-known work brings out the strengths and weaknesses of the translation and the peculiar reception of Gumbrecht’s key ideas (“presence” and “the broad present”) in Ukraine. It also critically assesses Gumbrecht’s own original and often contradictory points. I question the relevance of Gumrecht’s meaning / presence distinction for reconstructing the history of the philosophical tradition, as well as for analysing our complex relation to the world. I also demonstrate the weakness of his biased attempts to paint his opponents as relativists. Besides, I contrast Gumbrecht’s meaning / presence dualism with John Dewey’s theory of experience. The latter conceives experience as a dialectical relation between “doing” and “undergoing”. This juxtaposition shows that Gumbrecht’s theory cannot give a satisfactory account of the mechanisms of everyday or aesthetic experience due to its lack of consistent “everyday” epistemology. Moreover, his vague concept of “presence” and its unequivocal appraisal conflict with his own concept of the chronotope of “broad” or “complex” present, as presented in the selected essays of The Time Is Out of Joint. Eventually, I conclude that Gumbrecht’s eclectic terminological apparatus, as well as uncritical and biased reconstruction of the tradition preclude any serious philosophical engagement. However, it does not undermine the significance of his particular insights and theoretical instruments (such as “the broad present”) for cultural analysis.