Освіта ХХІ століття: пошук парадигми

Abstract

В статті проаналізовано генезу філософських парадигм освіти в контексті визначення методологічних основ розвитку освіти ХХІ ст. Розкрито позитивний вплив на розвиток Західної культури та цивілізації класичної парадигми освіти. Але з іншого боку, саме принципи класичної парадигми призвели до негативних наслідків (моральних, екологічних) в ХХ ст. Встановлено позитивну роль в руйнуванні класичної парадигми освіти некласичної парадигми, яка відкидає абсолютизацію раціональності, нормативності та абсолютизує плюралістичні підходи та відносність в поглядах на світ та способах їх вирішення. Але будь-яка абсолютизація принципів плюралізму, відносності також веде негативних наслідків, особливо в сфері моралі. Обгрунтовано сутність та базові принципи розробки постнекласичної (сучасної) парадигми освіти. Постнекласична філософія освіти, на відміну від некласичної не абсолютизує «відмову від істин» та «плюралізм», а акцентує увагу на діалозі ідей, світоглядів, цінностей.