<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Ризики та виклики енергетичного переходу в контексті сталого розвитку економіки

Анотація

Сучасний енергетичний сектор зазнає глибокої трансформації під впливом викликів глобального сталого розвитку, зростання попиту на енергію та нагальної потреби у зниженні викидів парникових газів. Відновлювані джерела енергії дедалі більше стають основою стійких енергетичних систем, сприяючи зменшенню залежності від викопного палива, підвищенню стабільності постачання та покращенню екологічних показників. Цей перехід до нової енергетичної моделі тісно пов’язаний зі збалансованим підходом, який інтегрує економічну ефективність, екологічну безпеку та соціальну справедливість. У цьому процесі енергетичний сектор відіграє ключову роль. Успіх енергетичного переходу значною мірою залежить від розвитку технологічних інновацій у виробництві, зберіганні та інтеграції енергії, а також від сильної політичної підтримки, економічних стимулів і мобілізації інвестицій. Взаємозв’язок технологічних, економічних і соціальних факторів сприяє формуванню ефективних і сталих енергетичних систем. Водночас комплексне управління ризиками є критично важливим для мінімізації потенційних негативних наслідків та підвищення надійності реалізації проєктів. Методи експертної оцінки, динамічний аналіз ризиків (DRA) та технології цифрових двійників відіграють особливо важливу роль у цьому контексті. Крім того, застосування штучного інтелекту та машинного навчання для аналізу великих обсягів даних дає змогу прогнозувати потенційні загрози на енергетичних ринках, оптимізувати ланцюги постачання, передбачати попит і здійснювати стратегічне планування в енергетичному секторі. Досягнення цілей сталого розвитку вимагає інтеграції наукових досліджень, інженерних рішень, політичних стратегій і соціальних аспектів, а також довгострокового бачення та системного планування для забезпечення переходу до стійкої енергетичної системи.

Опис

Мова

Бібліографічний опис

Семко І. Б., Бедрій Д. І., Семко О. В. Ризики та виклики енергетичного переходу в контексті сталого розвитку економіки // Наукові праці Вінницького національного технічного університету. Електрон. текст. дані. 2025. № 4. URI: https://praci.vntu.edu.ua/index.php/praci/article/view/894.

Схвалення

Рецензія

Доповнено

Цитується в

Список використаної літератури (29)

  1. IEA, IRENA, UNSD, World Bank, WHO. 2025. Tracking SDG 7: The Energy Progress Report. World Bank, Washington DC. © World Bank. License: Creative Commons Attribution—Non Commercial 3.0 IGO (CC BY-NC 3.0 IGO). URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/fc78dc81-8167-4c41-b8a6-e3386fecf957/TrackingSDG7%0bTheEnergyProgressReport%2C2025.pdf. (датазвернення06.09.2025).
  2. Does increasin genvironmental policy stringency enhance renewable energy consumption in OECD countries?/ Hassan M. Et al. Energy Economics. 2024. No129. Р. 39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2023.107198.
  3. Assessing China’sefforts to pursue the 1.5°C warminglimit / H. Duanet al. Science. 2021. No 372. P. 378–385. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aba8767.
  4. Mangrove reforestation provides greater blue carbon benefit than afforestation for mitigating global climate change / S. Song et al. Nature Communications. 2023. Article number 14:756. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-023-36477-1.
  5. Comparing linear and circular supply chains: A case study from the construction industry / M.H.A. Nasir et al. Int. J. Prod. Econ. 2017.Vol. 183. P. 443–457. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2016.06.008.
  6. Climate change mitigation potential of carbon capture and utilization in the chemical industry / A. Kätelhön et al. PNAS. 2019. No116(23). P. 11187–11194. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1821029116.
  7. Kern F., Rogge K.S. The pace of governed energy transitions: agency, international dynamics and the global Paris agreement accelerating decarbonisation processes? ERSS. 2016. Vol. 22. P. 13–17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.erss.2016.08.016.
  8. Awodumi O. B., Adewuyi A. O. The role of non-renewable energy consumption in economic growth and carbon emission: Evidence from oil producing economies in Africa. Energy Strategy Rev. 2020. Vol. 27. P. 100434. DOI: https://doi.org/10.1016/j.esr.2019.100434.
  9. Li W., Cao N., Xiang Z. Drivers of renewable energy transition: The role of ICT, human development, financialization, and R&D investment in China. Renewable Energy. 2023. Vol. 206. Р.441–450. DOI: https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.02.027.
  10. UNEP. Emissions Gap Report (EGR) 2022: The Closing Window –Climate crisis calls for rapid transformation of societies. 2022. URI: https://www.unep.org/emissions-gap-report-2022. (дата звернення06.09.2025).