Мозес Мендельсон и формирование еврейськой культуры в эпоху Просвешения: политические и языковые аспекты

Abstract

Здійснений огляд доводить, що в літературі існують такі основні історіографічні підходи до оцінки значення Мендельсонової філософії для виникнення проекту Гаскали: (1) традиційний (сформований єврейськими істориками другої половини XIX ст.; підкреслював секулярний і культуроцентричний характер Гаскали, зближуючи її з німецькою інтелектуальною традицією); (2) соціальна історіографія (розглядала Гаскалу як наслідок глобальних соціальних і політичних процесів модернізації та як реакція на них); (3) підхід дослідників творчості ранніх єврейських апологетів ідей Просвітництва (визначення інтелектуальних засад Гаскали в проектах ранніх «маскілім»); (4) праці, присвячені єврейським текстам Мендельсона й концепції «політичної теології», а також – відповідній інтерпретації ідей Мендельсона в творах Л. Штрауса (нове тлумачення ролі Мендельсона в ініціюванні Гаскали).The review demonstrates that there are four main historiographical approaches to explanation of the role of Mendelssohn’s philosophy in the emergence of the Haskalah project: (1) traditional approach (created by the Jewish historiography in the second half of the 19th century; it stressed secular and culture-centered character of Haskalah, making it closer to German intellectual tradition); (2) social historiography (it treated Haskalah as a consequence of and reaction to the processes of global social and political modernization); (3) the approach practiced by researchers of early Jewish proponents of Enlightenment’s (determination of the intellectual foundations of Haskalah in the early Maskilim projects); (4) the researches of Mendelssohn's Jewish texts, the concept of “Political Theology”, and the interpretation of Mendelssohn’s ideas in the works of Leo Strauss (new interpretation of the role of Mendelssohn in the creation of Haskalah).Обзор показывает, что существует четыре основных историографических подхода к объяснению роли философии Мендельсона в возникновении проекта Хаскала: (1) традиционный подход (созданный еврейской историографией во второй половине 19- го века; он подчеркнул светский и культурно-ориентированный характер Хаскалы, приближающий ее к немецкой интеллектуальной традиции); (2) социальная историография (она рассматривала Хаскалу как следствие и реакцию на процессы глобальной социальной и политической модернизации); (3) подход, применяемый исследователями ранних еврейских сторонников Просвещения (определение интеллектуальных основ Хаскалы в раннем Маскилимепроекты); (4) исследования еврейских текстов Мендельсона, концепции «политической теологии» и интерпретации идей Мендельсона в трудах Льва Штрауса (новая интерпретация роли Мендельсона в творчестве Хаскалы).