«Learn from artists» – Friedrich Nietzsche on the Art of Living
Вантажиться...
Файли
Дата
Автори
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
ORCID
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Альтернативна назва
«Навчатися в митців» – Фридрих Ніцше про мистецтво жити
Анотація
This paper examines the relationship between art and life in the works of Friedrich Nietzsche. While Nietzscheʼs topos of the “art of living” has often been explored as an ethos of self-formation, the specific connection with various arts is often overlooked. Both the actor and the painter become role models whose techniques are suggested as useful strategies. Scholars often overlook that Nietzsche corrects his earlier metaphysical ideas according to which art has the role of justifying life and, on the contrary, places art in the middle of life and no longer beyond it. While usually the actor is seen as hypocritic figure, Nietzsche not only develops a specific evolutionary-biological genealogy of the artist, outlining the artistʼs origin in the need for dissimulation and acting, but also emphasizes the power of metamorphosis and transformation. Finally, Nietzsche assigns to art a new significance, which is more than just creating works of art. Inspired by the techniques of art and artists, people can use its power to beautify, elevate and reinterpret their life. The philosopher himself benefits the techniques of transformation, insofar as perspectival cognition becomes his guide.
У цій статті розглядається зв’язок між мистецтвом і життям у творах Фридриха Ніцше. Хоча топос Ніцше про «мистецтво жити» часто досліджували як етос самоформування, специфічний зв’язок із різними мистецтвами часто не помічався. І актор, і художник стають взірцями для наслідування, чиї прийоми пропонуються як корисні стратегії. Вчені часто не помічають, що Ніцше виправляє свої попередні метафізичні ідеї, згідно з якими роль мистецтва – виправдання життя, і, навпаки, приміщує мистецтво посеред життя, а не поза ним. Хоча зазвичай актора сприймають як лицемірну постать, Ніцше не лише розвиває конкретну еволюційно-біологічну генеалогію митця, окреслюючи походження останнього з потреби приховування й акторської діяльності, але також підкреслює силу метаморфози та трансформації. Нарешті, Ніцше надає мистецтву нове значення, яке полягає в чомусь більшому, ніж просто створення мистецьких творів. Натхненні техніками мистецтва та художників, люди можуть використовувати його силу, щоб прикрасити, підняти та переосмислити своє життя. Філософ сам отримує користь від прийомів трансформації, оскільки перспективне пізнання стає його провідником.
У цій статті розглядається зв’язок між мистецтвом і життям у творах Фридриха Ніцше. Хоча топос Ніцше про «мистецтво жити» часто досліджували як етос самоформування, специфічний зв’язок із різними мистецтвами часто не помічався. І актор, і художник стають взірцями для наслідування, чиї прийоми пропонуються як корисні стратегії. Вчені часто не помічають, що Ніцше виправляє свої попередні метафізичні ідеї, згідно з якими роль мистецтва – виправдання життя, і, навпаки, приміщує мистецтво посеред життя, а не поза ним. Хоча зазвичай актора сприймають як лицемірну постать, Ніцше не лише розвиває конкретну еволюційно-біологічну генеалогію митця, окреслюючи походження останнього з потреби приховування й акторської діяльності, але також підкреслює силу метаморфози та трансформації. Нарешті, Ніцше надає мистецтву нове значення, яке полягає в чомусь більшому, ніж просто створення мистецьких творів. Натхненні техніками мистецтва та художників, люди можуть використовувати його силу, щоб прикрасити, підняти та переосмислити своє життя. Філософ сам отримує користь від прийомів трансформації, оскільки перспективне пізнання стає його провідником.
Опис
Ключові слова
актор , ілюзія , перспективність , трансформація , пізнання , actor , illusion , perspectivism , transformation , cognition
УДК
Тип документа
Мова
Є частиною
ISSN
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Schubert, C. «Learn from artists» – Friedrich Nietzsche on the Art of Living // Sententiae. 2025. № 1. С. 19-27. URI: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/1103.
Зібрання
Схвалення
Рецензія
Доповнено
Цитується в
Список використаної літератури (20)
- Ashbaugh, K. (2008). Art for the Bodyʼs Sake: Nietzscheʼs Physical Aetheticism. In K. Comfort (Ed.), Art and Life in Aestheticism. De-Humanizing and Re-Humanizing Art, the Artist, and the Artistic Receptor (pp. 109-121). Basingstoke: Palgrave Macmillan.
- Brock, E. (2014). Vom Schönmachen aller Dinge. Nietzsches Kunst der Transfiguration als antinihilistische Lebenskunst. Nietzscheforschung, 21, 197-207. https://doi.org/10.1515/nifo-2014-0116.
- Brock, E., Gödde, G., & Zirfas, J. (Hrsg.). (2022). Das Leuchten der Morgenröthe. Friedrich Nietzsche und die Kunst zu leben. Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-662-65194-0.
- Came, D. (2014). Nietzsche on Art and Life. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199545964.001.0001.
- Gödde, G., Loukidelis, N., & Zirfas, J. (Hrsg.). (2016). Nietzsche und die Lebenskunst. Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-05397-8.
- Hödl, H. G. (2005). Interesseloses Wohlgefallen. Nietzsches Kritik an Kants Ästhetik als Kritik an Schopenhauers Soteriologie. In B. Himmelmann (Hrsg.), Kant und Nietzsche im Widerstreit (S. 186-195). Berlin & New York: de Gruyter.
- Kant, I. (1993). Kritik der Urteilskraft. (K. Vogtländer, Hrsg). Hamburg: Meiner.
- Nietzsche, F. (1967-1977). Sämtliche Werke. Kritische Studienausgabe. München, Berlin & New York: Deutscher Taschenbuch Verlag & de Gruyter.
- Nietzsche, F. (1996). Human, All Too Human. (R. J. Hollingdale, Trans.). Cambridge: Cambridge UP.
- Nietzsche, F. (1999). The Birth of Tragedy. And other Writings. (R. Speirs, Trans.). Cambridge: Cambridge UP.