Жаргонні фразеологізми в мові сучасної української періодики

Abstract

У статті на матеріалі дискурсу сучасних українськомовних засобів масової комунікації розглянуто жаргонізовані фразеологізми в побудові газетного тексту як одного із засобів комунікативного впливу на читача. Проаналізовано фраземи, які є влучним засобом розкриття негативної характеристики героїв публікацій. Доведено, що фразеологічні одиниці в мові сучасної української періодики вживають для надання оцінності, емоційності, експресії висловлення. Вони є засобом образності та виразності, які мовознавці вважають категоріальними ознаками фразем. Визначено, що сучасна преса, гостро реагуючи на зміни у соціальному, політичному, економічному житті суспільства, намагається досягнути інформативності та епатажності тексту. У зв’язку зі зміненням соціально-політичного життя у суспільстві з’являється велика кількість нових понять, що зумовлює потребу не лише номінації, а й образної оцінки явищ дійсності. Показано, що сьогодні в газетній мові існує постійна необхідність пошуку нового фразеологізму для загострення уваги читача на певних явищах, актуальних для суспільства, виявлення свого ставлення до описуваного, забезпечення сприйняття та запам’ятовування поданої інформації. Відзначено, що у сублексиконі сучасної української періодики помітне проникнення значної кількості жаргонізованої розмовної лексики, евфемізмів, політичного, професійного, молодіжного, кримінального жаргонів, які виступають потужним експресивним засобом у мові сучасної преси. Оскільки особливістю газетного мовлення є його незначна уніфікованість, вона надає свободу вибору лексичних засобів і дозволяє розмовні, жаргонні вкраплення. Підкреслено, що це явище не завжди можна розцінювати як позитивне, оскільки надмірне вживання жаргонізмів змінює уявлення про мовну норму, стає причиною негативних наслідків для літературної мови загалом