Методи апроксимації для прискореної нормалізації векторів

Abstract

При визначенні кольорової інтенсивності точок поверхонь важливо врахувати вектори до поверхні об`єкта, джерел світла та спостерігача, а також допоміжні нормалі, що залежать від вибраної моделі освітлення. Згідно з формулою зафарбовування, ці вектори повинні бути нормалізовані. Нормалізація вектора вимагає виконання трьох ділення, трьох множень, двох додавань та обчислення квадратного кореня. Це свідчить про те, що векторні операції займають значну частину обчислювального процесу. Тому актуальним є питання спрощення процедури нормалізації для її апаратної реалізації