До питання моделювання характеристики намагнічування електродвигуна постійного струму з послідовним збудженням

Abstract

Встановлено, що представлення моделі кривої намагнічування сукупністю параболи та прямої дає найточнішу апроксимацію універсальної кривої намагнічування електродвигуна постійного струму з послідовним збудженням ЕДПЗ порівняно з представленням цієї кривої намагнічування математичними моделями, які базуються на апроксимації кривої намагнічування ареа-синусом та гіперболічним тангенсом. Показано, що математичні моделі, які базуються на апроксимації кривої намагнічування гіперболічним тангенсом та ареа-синусом, недоцільно використовувати для розв’язання задачі мінімізації втрат електроенергії ЕДПЗ.

Установлено, что представление модели кривой намагничивания совокупностью параболы и прямой дает наиболее точную аппроксимацию универсальной кривой намагничивания электродвигателя постоянного тока последовательного возбуждения ЭДПВ в сравнении с представлением этой кривой намагничивания математическими моделями, базирующихся на аппроксимации кривой намагничивания ареа-синусом и гиперболическим тангенсом. Показано, что математические модели, базирующие на аппроксимации кривой намагничивания гиперболическим тангенсом и ареа-синусом, нецелесообразно использовать для решения задачи минимизации потерь электроэнергии ЭДПВ.

It was determined that the representation of the magnetization curve model by the set of parabola and straight line allows to obtain highest accuracy of the series excitation direct-current motor universal magnetization curve approximation in comparison with the representation of this magnetization curve by the mathematical models based on hyperbolic tangent approximation and area-sine approximation of the magnetization curve. It has been shown that the mathematical models based on hyperbolic tangent approximation and area-sine approximation of the magnetization curve are unsuitable for being used in the task of minimizing of the series excitation direct-current motor electric losses.