Шлях ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року
Вантажиться...
Файли
Дата
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
ORCID
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
DOI
Альтернативна назва
Анотація
В роботі досліджується стратегія Європейського Союзу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. В дослідженні проаналізовано стратегічні напрями, політичні інструменти, економічні виклики та технологічні рішення, необхідні для реалізації цієї мети. Дослідження базується на офіційних документах ЄС, наукових публікаціях та статистичних даних Eurostat.
The paper examines the European Union's strategy to achieve climate neutrality by 2050. The study analyses the strategic directions, policy instruments, economic challenges and technological solutions needed to achieve this goal. The study is based on official EU documents, scientific publications and Eurostat statistics.
The paper examines the European Union's strategy to achieve climate neutrality by 2050. The study analyses the strategic directions, policy instruments, economic challenges and technological solutions needed to achieve this goal. The study is based on official EU documents, scientific publications and Eurostat statistics.
Опис
Ключові слова
кліматична нейтральність , Європейський Союз , відновлювані джерела енергії , декарбонізація , Європейський зелений курс , енергетичний перехідAbstractThe paper examines the European Union's strategy to achieve climate neutrality by 2050 The study analyses the strategic directions , policy instruments , economic challenges and technological solutions needed to
УДК
Тип документа
Мова
ISSN
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Остапенко О. П., Сталінський Б. В., Поліщук В. В. Шлях ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/26540.
Схвалення
Рецензія
Доповнено
Цитується в
Список використаної літератури (31)
- енергії, декарбонізація, Європейський зелений курс, енергетичний перехід Abstract The paper examines the European Union's strategy to achieve climate neutrality by 2050. The study analyses the strategic directions, policy instruments, economic challenges and technological solutions needed to achieve this goal. The study is based on official EU documents, scientific publications and Eurostat statistics. Key words: climate neutrality, European Union, renewable energy sources, decarbonization, European Green Deal, energy transition. Вступ Європейський Союз прийняв амбітну мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року в рамках Європейської зеленої угоди (European Green Deal). В нашому дослідженні проаналізовано стратегічні напрями, політичні інструменти, економічні виклики та технологічні рішення, необхідні для реалізації цієї мети. Дослідження базується на офіційних документах ЄС, наукових публікаціях [1 – 2] та статистичних даних Eurostat. Результати дослідження Зміна клімату є однією з найбільших загроз для людства у XXI столітті. Згідно з доповідями Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), для обмеження глобального потепління до 1,5C необхідне досягнення глобальної кліматичної нейтральності до середини століття. Європейський Союз, як один із світових лідерів у боротьбі зі зміною клімату, взяв на себе зобов'язання стати першим кліматично нейтральним континентом. Мета даного дослідження – проаналізувати комплексну стратегію ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Завдання дослідження: розглянути правову базу та політичні ініціативи ЄС у сфері кліматичної політики; проаналізувати секторальні стратегії декарбонізації; оцінити економічні та соціальні наслідки кліматичного переходу; визначити ключові виклики та можливості на шляху до кліматичної нейтральності. 1 Запропоновані нами результати досліджень представлені науковим проектом у Воркшопі EU4DEFA Fall Workshop 3.0 проекту «ЄС для розвитку цифрової, екологічної та фінансової обізнаності громадян / EU for people`s digital, eco and financial awareness (EU4DEFA)», що реалізується кафедрою страхування, банківської справи та управління ризиками Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна) в рамках програми Європейського Союзу Erasmus+, модуль Jean Monnet «ЄС для цифрової, екологічної та фінансової обізнаності людей» (Модуль Jean Monnet 101174694 – EU4DEFA – ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH). Головною метою цього проєкту є сприяння заповненню критичних прогалин у розумінні та впровадженні політики ЄС в Україні, зосереджуючись на основах цифровізації, Зеленої угоди та фінансової обізнаності. Зосереджуючись на аспектах цифровізації, Зеленої угоди та фінансової обізнаності в політиці ЄС та її впровадженні в Україні, EU4DEFA сприяє сталому розвитку в багатьох вимірах. В нашому дослідженні використано наукові результати з наших попередніх досліджень з [1 – 2]. Правова база та політичні рамки. Європейська зелена угода (2019). Європейська зелена угода (European Green Deal), представлена Європейською комісією у грудні 2019 року, є всеохоплюючою стратегією трансформації ЄС у сучасну, ресурсоефективну та конкурентоспроможну економіку. Основні компоненти включають: досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року; відокремлення економічного зростання від використання ресурсів; нікого не залишити позаду (принцип справедливого переходу). Європейський кліматичний закон (2021). У червні 2021 року набув чинності Європейський кліматичний закон, який закріпив мету досягнення кліматичної нейтральності на законодавчому рівні. Закон встановлює: обов'язкову мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року; проміжну мету скорочення викидів на 55% до 2030 року (порівняно з 1990 роком); механізм моніторингу прогресу та перегляду політики. Пакет "Fit for 55" (2021). Пакет законодавчих пропозицій "Fit for 55" спрямований на приведення законодавства ЄС у відповідність із метою скорочення викидів на 55% до 2030 року. Включає 13 законодавчих актів, що охоплюють: реформу Системи торгівлі квотами на викиди (EU ETS); механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM); посилення стандартів викидів CO для транспорту; підвищення цілей з відновлювальної енергетики та енергоефективності. Секторальні стратегії декарбонізації. Енергетичний сектор. Енергетичний сектор є найбільшим джерелом викидів парникових газів в ЄС, відповідаючи за приблизно 75% загальних викидів. Ключові напрями трансформації:
- Відновлювальна енергетика: директива про відновлювальні джерела енергії (RED III) встановлює обов'язкову мету досягнення частки ВДЕ у 42,5% до 2030 року з можливістю збільшення до 45%.
- Поетапне виведення вугілля: станом на 2023 рік, 13 держав-членів ЄС вже відмовилися від використання вугілля або встановили дати його поетапного виведення.
- Розвиток водневої економіки: водень, особливо "зелений" водень, вироблений за допомогою відновлювальної енергії, розглядається як ключовий енергоносій для важко декарбонізуваних секторів. Транспортний сектор. Транспорт відповідає за близько 25% викидів парникових газів в ЄС. Стратегічні заходи:
- Електрифікація автомобільного транспорту: з 2035 року забороняється продаж нових легкових автомобілів та фургонів з двигунами внутрішнього згоряння.
- Розвиток залізничного транспорту: стратегія сталої та розумної мобільності передбачає збільшення залізничних перевезень на 50% до 2030 року. 2 3. Декарбонізація авіації та морського транспорту: ініціативи ReFuelEU Aviation та FuelEU Maritime встановлюють вимоги щодо використання сталих авіаційних та морських палив. Промисловість. Промисловість ЄС відповідає за приблизно 20% викидів парникових газів. Ключові напрями:
- Циркулярна економіка: новий план дій щодо циркулярної економіки спрямований на зменшення споживання ресурсів та створення безвідходних виробничих циклів.
- Декарбонізація важкої промисловості: розвиток технологій уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS) для сталеливарної, цементної та хімічної промисловості.
- Підтримка інновацій: Фонд інновацій (Innovation Fund) з бюджетом понад 40 млрд євро підтримує демонстраційні проєкти низьковуглецевих технологій. Будівельний сектор. Будівлі відповідають за 40% споживання енергії в ЄС. Стратегії:
- Хвиля ремонтів: ініціатива спрямована на подвоєння темпів енергетичної модернізації будівель до 2030 року.