Інформатизація як чинник впровадження освітніх змін

Abstract

Розглянуто інформацію як визначальний чинник освітніх і соціальних змін. Виходячи з того, що знання перетворюється на найважливіший капітал і рушій розвитку цивілізації, визначаємо поняття і явище інформатизації та її місце в сучасній освіті. Інформатизація супроводжується комп’ютеризацією, технологічною її основою. Звідси випливає низка важливих соціально-філософських і освітніх проблем, зокрема ступінь готовності педагогів до новацій інформаційного суспільства, можливості діалогу поколінь, потреба адаптації індивідуальної та суспільної свідомості до швидких змін навколишнього світу. Саме належне осмислення сьогоденних змін дозволить творити осмислене майбутнє, яке значною мірою виявляється функцією теперішнього.In this investigation we have represented information as main reason of changes in education and in society. Taking in consideration the role of knowledge as the basic capital and the guide of civilization development we have also defined informatization and its place in the current education. This phenomenon is based on computerization as a technological source. These trends consequence important social and educational problems: ability of teachers to accept novelties of postindustrial society, possibility of the dialog of generations, necessity of adaptation of individual and social thinking to quick changes of the world etc. So consideration of present changes let us to create our future that mainly depends on nowadays.Рассмотрена информация как определяющий фактор образовательных и социальных изменений. Исходя из того, что знание превращается в важнейший капитал и двигатель развития цивилизации, мы определяем понятие и явление информатизации, а также ее место в 2 современном образовании. Информатизация сопровождается компьютеризацией, являющейся технологическим ее базисом. Отсюда следует ряд важных социально-философских и образовательных проблем, в числе которых степень готовности педагогов к новациям информационного общества, возможности диалога поколений, необходимость адаптации индивидуального и общественного сознания к быстротечным изменениям, происходящим в мире. Именно надлежащее осмысление сегодняшних изменений позволит творить осмысленное будущее, являющееся большей частью функцией стоящего настоящего.