Основні параметри побудови високоефективних систем кінцевої візуалізації

Abstract

Розвиток систем 3D-візуалізації зумовив необхідність формування нових та оновлення існуючих параметрів їх ефективності та продуктивності. Сучасні системи 3D-візуалізації характеризуються зростанням складності сцен, використанням програмованих шейдерів, апаратною підтримкою трасування променів та машинного навчання. Відповідно, традиційні параметри ефективності систем 3D-візуалізації уже не є достатніми. Тому, необхідною є систематизація параметрів, що дають можливість оцінювати внесок апаратних і програмних складових, а також взаємозалежності між ними, у якість і ефективність кінцевої візуалізації.