Порівняльний аналіз математичних моделей кривої намагнічування електричного двигуна постійного струму з послідовним збудженням

Abstract

Встановлено, що представлення моделі кривої намагнічування сукупністю параболи та прямої дає втричі вищу точність апроксимації універсальної кривої намагнічування електричного двигуна постійного струму з послідовним збудженням (ЕДПЗ) ніж представлення цієї кривої намагнічування математичною моделлю, яка базується на апроксимації кривої намагнічування арктангенсом. Показано, що другу математичну модель, на відміну від першої, недоцільно використовувати для розв'язання задачі мінімізації втрат електроенергії ЕДПЗ.

Установлено, что представление модели кривой намагничивания совокупностью параболы и прямой дает в три раза более высокую точность аппроксимации универсальной кривой намагничивания электрических двигателей постоянного тока с последовательным возбуждением, чем представление этой кривой намагничивания математической моделью, которая базируется на аппроксимации кривой намагничивания арктангенсом. Показано, что вторую математическую модель, в отличие от первой, нецелесообразно использовать для решения задачи минимизации потерь электроэнергии ЭДПВ.

It was studied that the representation of the magnetization curve model by the assemblage of parabola and straight line allows three times higher accuracy of the series excitation direct-current motor universal magnetization curve approximation, then the representation of this magnetization curve by the mathematical model based on arctangent approximation of the magnetization curve. It was shown that the second mathematical model, as distinct from the first mathematical model, unsuitable for being used in the task of minimizing of the series excitation direct-current motor electric losses.