Два джерела екзистенціального мислення Мартина Гайдеґера
Вантажиться...
Файли
Дата
Автори
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
ORCID
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Альтернативна назва
Два источника экзистенциального мышления Мартина Хайдеггера
Two sources of Heidegger’s metaphysical thinking
Two sources of Heidegger’s metaphysical thinking
Анотація
У статті на матеріалі ранніх творів Мартина Гайдеґера досліджується рользахідної філософської традиції у справі становлення мислителя. Зокрема,йдеться про два основні джерела цієї традиції – давньогрецьке (з особливимнаголосом на Аристотелі) та християнське (починаючи з апостола Павла ізакінчуючи Сьореном К’єркеґором). Кожне з них по-своєму сприяло викриста-лізуванню антропологічного підходу, визначального для всього подальшогофілософського шляху Гайдеґера.Суть цього підходу полягає в тому, що людське буття розглядається як кон-кретно-фактичне і часово-історичне, тобто специфіка людини визначаєтьсятут не теоретичною самосвідомістю, а здатністю тлумачити власне буття,виходячи з фактичності, історичності й унікальності конкретної герменевтич-ної ситуації.
В статье на материале ранних сочинений Мартина Хайдеггера исследуетсяроль западной философской традиции в деле становления мыслителя. В част-ности, речь идет о двух основных источниках этой традиции – древнегреческом(с особым акцентированием на Аристотеле) и христианском (начиная сапостола Павла и заканчивая Кьеркегором). Каждый из них по-своему способ-ствовал кристаллизации антропологического подхода, определяющего для всегодальнейшего философского пути Хайдеггера.Суть этого подхода состоит в том, что человеческое бытие рассматрива-ется как конретно-фактическое и временно-историческое, то есть спецификачеловека определяется здесь не теоретическим самосознанием, в способностьютолковать собственное бытие, исходя из фактичности, историчности иуникальности конкретной герменевтической ситуации.
With the help of Martin Heidegger’s early writings the role of Western philosophicaltradition in thinker’s becoming is explored in the paper. Particularly, two basic sources ofthis tradition are examined – Ancient Greek (with the special accent on Aristotle) andChristian (beginning from an apostle Paul to Soeren Kierkegaard). Each of these sourcesin its special way promoted the crystallization of the further Heidegger’s philosophicaldevelopment.The essence of this approach lies in the fact that human existence is considered as concretelyfactual and time-historical. That is, the specific of the man is defined here not withthe help of theoretical self-consciousness but with the ability to interpret one’s own lifetaking into account factuality and historicity of the concrete hermeneutic situation.
В статье на материале ранних сочинений Мартина Хайдеггера исследуетсяроль западной философской традиции в деле становления мыслителя. В част-ности, речь идет о двух основных источниках этой традиции – древнегреческом(с особым акцентированием на Аристотеле) и христианском (начиная сапостола Павла и заканчивая Кьеркегором). Каждый из них по-своему способ-ствовал кристаллизации антропологического подхода, определяющего для всегодальнейшего философского пути Хайдеггера.Суть этого подхода состоит в том, что человеческое бытие рассматрива-ется как конретно-фактическое и временно-историческое, то есть спецификачеловека определяется здесь не теоретическим самосознанием, в способностьютолковать собственное бытие, исходя из фактичности, историчности иуникальности конкретной герменевтической ситуации.
With the help of Martin Heidegger’s early writings the role of Western philosophicaltradition in thinker’s becoming is explored in the paper. Particularly, two basic sources ofthis tradition are examined – Ancient Greek (with the special accent on Aristotle) andChristian (beginning from an apostle Paul to Soeren Kierkegaard). Each of these sourcesin its special way promoted the crystallization of the further Heidegger’s philosophicaldevelopment.The essence of this approach lies in the fact that human existence is considered as concretelyfactual and time-historical. That is, the specific of the man is defined here not withthe help of theoretical self-consciousness but with the ability to interpret one’s own lifetaking into account factuality and historicity of the concrete hermeneutic situation.
Опис
Ключові слова
УДК
Тип документа
Мова
Є частиною
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Дахній А. Два джерела екзистенціального мислення Мартина Гайдеґера [Текст] / А. Дахній // Sententiae. – 2010. – № 1. – С. 63-74.
Зібрання
Схвалення
Рецензія
Доповнено
Цитується в
Список використаної літератури (17)
- Гадамер Х.-Г. Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. Пер. с нем. – Минск: Пропилеи. – 2007. – 240 с.
- Лабарр’єр Ж.-Л. Фронесис // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 527–533.
- Рікер П. Історія та істина. Пер. з франц. – К.:Пульсари. – 2001. – 396 с.
- Тиллих П. Кто я такой? (Автобиографическое эссе) // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 161–172.
- Мотрошилова Н. Драма жизни, идей и грехопадения Мартина Хайдеггера // Философия Мартина Хайдеггера и современность – М.: Наука. – 1991. – С. 3–52.
- Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. / Составл., переводы, вступ. статья, примеч. А.В.Михайлова – М.: Гнозис. – 1993. – 464 с.
- Хайдеггер М. Введение в метафизику. / Пер. с нем. Н.О. Гучинской. – Санкт-Петербург: НОУ «Высшая религиозно-филлософская школа». – 1998. – 302 с.
- Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. / Пер. с нем. – СПб.: Наука. – 2000. – 272 с.
- Figal G. Heidegger zur Einführung. – Hamburg: Junius. – 1992. – 193 S.
- Gerlach H.-M. Große Philosophen oder große Epochen der Philosophiegeschichte? // Geschichte und Philosophie vor und nach Hegel. Pod red. L. Miodonskiego. – Wroclaw. – 2008. – S. 103–113.