Про соціально-екологічні виклики освоєння гідроенергетичного потенціалу малих і середніх рік

Abstract

Згідно із Енергетичною стратегією України однією із задач підвищення надійності експлуатації об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) країни та її інтеграції з ОЕС Європейського Союзу є зменшення дефіциту регулюючих і маневрених потужностей, що планується здійснювати за рахунок спорудження потужних гідроакумулюючих електростанцій (Ташликської, Дністровської, Канівської) і модернізації вже діючих великих гідроелектростанцій, та більш широке використання відновлюваних джерел електроенергії (вітер, сонце, біомаса), в тому числі і гідроенергії на мікро-, міні- та малих гідроелектростанціях (МГЕС).

Согласно Энергетической стратегии Украины одной из задач повышения надежности эксплуатации объединенной энергетической системы (ОЭС) страны и ее интеграции с ОЭС Европейского Союза является уменьшение дефицита регулирующих и маневренных мощностей планируется осуществлять за счет сооружения мощных гидроаккумулирующих электростанций (Ташлыкской, Днестровской, Каневской ) и модернизации уже действующих крупных гидроэлектростанций, и более широкое использование возобновляемых источников электроэнергии (ветер, солнце, биомасса), в том числе и гидроен ергии на микро-, мини- и малых гидроэлектростанциях (МГЭС).

According to the Energy Strategy of Ukraine, one of the tasks of increasing the reliability of the operation of the combined energy system (UES) of the country and its integration with the European Union's UES is to reduce the deficit of regulatory and maneuverable capacities, which is planned to be carried out at the expense of the construction of powerful hydroelectric power stations (Tashlykskaya, Dnistrovskaya, Kanivska ) and modernization of already existing large hydroelectric power stations, and wider use of renewable energy sources (wind, sun, biomass), including hydrogens ergia on micro, mini- and small hydroelectric power plants (НРР).