The use of language learning platforms as a tool for socialisation and emotional support of students

Abstract

У цій статті розглянуто здатність цифрових платформ вивчення мов виконувати функції інструментів соціалізації та емоційної підтримки студентів університетів, зокрема в умовах порушення освітнього процесу. На основі нещодавніх емпіричних досліджень стверджується, що вбудовані в платформи функції — як-от модулі взаємодії між рівними, форуми спільнот і механізми зворотного зв’язку від викладача — пов’язані зі зниженням тривожності під час вивчення іноземної мови, підвищенням самоефективності та посиленням відчуття приналежності серед тих, хто навчається. Особливу увагу приділено українському освітньому контексту, де умови триваючого збройного конфлікту посилили потребу студентів у соціально й емоційно підтримувальних навчальних середовищах. Далі в статті виокремлено ключові наслідки для проєктування платформ, підготовки викладачів та інституційної політики. Зроблено висновок, що розгляд платформ вивчення мов як афективних соціальних середовищ, а не суто лінгвістичних інструментів, становить як теоретичний поступ, так і практичну необхідність у сучасній мовній освіті.

This paper examines the capacity of digital language learning platforms to function as instruments of socialisation and emotional support for university students, with particular reference to contexts of educational disruption. Drawing on recent empirical research, it argues that platform-embedded features – such as peer interaction modules, community forums, and instructor feedback mechanisms – are associated with reduced foreign language anxiety, enhanced self-efficacy, and a heightened sense of belonging among learners. Special attention is given to the Ukrainian educational context, conditions of ongoing armed conflict have intensified students" need for socially and emotionally sustaining learning environments. The paper further identifies key implications for platform design, instructor training, and institutional policy. It concludes that treating language learning platforms as affective social environments, rather than purely linguistic tools, represents both a theoretical advance and a practical imperative in contemporary language education.