<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Liber de Causis («Книга про причини»): інтелектуальна подорож від Aфін до Парижа й Лондона через Багдад і Толедо

Ескіз

Файли

document (21).pdf (569,98 KB)

Дата

2017

Автори

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Вінницький національний технічний університет

DOI

https://doi.org/10.22240/sent36.02.090

Анотація

The paper is a commentary on the first Ukrainian translation of the “Liber de causis”. The main topics under consideration are (1) the context of the appareance of the “Liber de causis”; (2) the story of writing this work, (3) his influence on Muslim and Western medieval philosophy and on modern philosophy; (4) its main features. The author for the first time makes a detailed analysis of the interpretations of “Liber de causis” by Thomas Aquinas in different periods of his work.

Опис

Ключові слова

УДК

Тип документа

Article

Мова

uk_UA

Є частиною

Sententiae. № 2 : 90-116.

ISSN

2075-6461
2308-8915

Бібліографічний опис

Баумейстер А. Liber de Causis («Книга про причини»): інтелектуальна подорож від Aфін до Парижа й Лондона через Багдад і Толедо [Текст] / А. Баумейстер // Sententiae. – 2017. – № 2. – С. 90-116.

URI

http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/25639

Зібрання

Sententiae. 2017. № 2

Схвалення

Рецензія

Доповнено

Цитується в

Список використаної літератури (47)

  1. Adamson, P. (2013). Al-Kindī und die frühe Rezeption der griechischen Philosophie. In H. Eichner, M. Perkams, & Ch. Schäfer (Hrsg.). Islamische Philosophie im Mittelalter (pp. 143-161). Darmstadt: WBG.
  2. Albertus Magnus. (2006). Buch über die Ursachen und den Hervorgang von allem aus der ersten Ursache. Liber de causis et processu universitatis a prima causa. (H. Anzulewicz et al., Hrsg). Hamburg: Meiner.
  3. Andrzejuk, A. (2015). Problema istnienia w “Komentarzu” Tomasza z Akwinu do “Liber de causis”. Rocznik Tomistyczny, (8), 39-61.
  4. Arnzen, R. (2011). Plato, Arabic. In H. Lagerlund (Ed.), Encyclopedia of Medieval Philosophy. Philosophy Between 500-1500 (pp. 1012-1016). London, & New York: Springer.
  5. Bardenhewer, O. (1882). Die pseudo-aristotelische Schrift über das reine Gute, bekannt unter dem Namen Liber de causis. Freiburg: Herder.
  6. Baumstark, A. (1911). Die christlichen Literaturen des Orients. Band I. Einleitung. I. Das christ-lich-aramäische und das koptische Schrifttum. Leipzig: G.J. Göschen’sche Verlagshandlung.
  7. Beierwaltes, W. (1965). Proklos. Grundzüge seiner Metaphysik. Frankfurt am Main: Klostermann.
  8. Beierwaltes, W. (1998). Platonismus im Christentum. Frankfurt am Main: Klostermann.
  9. Brag, R. (2006). Wie islamisch ist die islamische Philosophie? In A. Speer, & L. Wegener (Hrsg.), Arabisches Wissen und lateinisches Mittelalter (pp. 165-178). Berlin, & New York: Walter de Gruyter.
  10. Brag, R. (2013). Das gegenseitige Verhältnis von Philosophie und Islam. In H. Eichner, M. Per-kams, & Ch. Schäfer (Hrsg.), Islamische Philosophie im Mittelalter (pp. 67-95). Darmstadt: WBG.