Класифікація та агрегація ризиків в інтелектуальних енергомережах

Abstract

The article discusses approaches to the classification of information systems in the energy sector and the systemic aggregation of cyber risks in smart grids. The authors identify the main architectural groups - from distributed smart grids to centralized ICS/SCADA and integrated microgrids - and analyze the specifics of protective measures for each of them. Further, risk assessment methodologies are described: static models (e.g., FMEA), multi-criteria MCDM approaches (AHP, TOPSIS), probabilistic methods (Bayesian networks, Monte Carlo), and resilience metrics with their advantages, disadvantages, and data requirements. To model the systemic aggregation of risks, graph-based approaches, agent-based modeling, and the “failure propagation” scheme in the network are presented, which allows to assess the cumulative effect of cascading attacks. In addition, a multi-criteria indicator for ranking countermeasures by “return per unit cost” and an extended indicator that takes into account the absolute and relative risk reduction within a given budget are proposed. The conclusions emphasize the need to implement adaptive IAM solutions and the Zero Trust concept to minimize the human factor and increase the resilience of smart gridsУ статті розглядаються підходи до класифікації інформаційних систем енергетичного сектору та системної агрегації кіберризиків в інтелектуальних енергомережах. Автори виділяють основні архітектурні групи — від розподілених smart grid до централізованих ICS/SCADA та інтегрованих мікромереж — і аналізують специфіку захисних заходів для кожної з них. Далі описуються методології оцінювання ризиків: статичні моделі (наприклад, FMEA), багатокритеріальні MCDMпідходи (AHP, TOPSIS), ймовірнісні методи (Bayesian networks, Monte Carlo) та resilience-метрики з їхніми перевагами, недоліками й вимогами до даних. Для моделювання системної агрегації ризиків представлено графові підходи, агентне моделювання та схему «розповсюдження збоїв» у мережі, що дозволяє оцінювати кумулятивний ефект каскадних атак. Крім того, запропоновано використання мультикритеріального показника для ранжування контрзаходів за «віддачею на одиницю витрат» та розширений індикатор, який враховує абсолютне й відносне зниження ризику в межах заданого бюджету. У висновках наголошується на необхідності впровадження адаптивних IAM-рішень та концепції Zero Trust для мінімізації людського фактора й підвищення стійкості smart grids