Епістемологічна проблема ens rationis у посттридентській схоластиці і сучасна філософія штучного інтелекту

Abstract

The article analyzes the possibility of using the post-Tridentine scholastic concept of the being of reason to address issues in the philosophy of artificial intelligence (AI). The authors argue that the concepts of the being of reason developed by Pedro da Fonseca and Pedro Hurtado de Mendoza can serve as a tool for analyzing cognitive processes in AI language models. This is grounded in two key premises: first, artificial intelligence processes replicate the processes of natural human intelligence; second, the scholastic distinction between real being and being of reason enables a clear differentiation between real and fictional objects that exist only due to the cognitive operations of AI. By examining the causes underlying the emergence of the being of reason (powers of the soul and operations of the intellect), the authors draw parallels with contemporary algorithms used to generate fictional objects. As a result, it is concluded that the scholastic concept of the "ens rationis" points to an analogy between the mechanisms of forming beings of reason in the human intellect and the generation of fiction produced by AI systems.У статті проаналізовано можливості використання посттридентської схоластичної концепції розумового сущого для розв’язання проблем філософії штучного інтелекту (ШІ). Автори доводять, що концепції ens rationis у працях Педру да Фонсеки та Педро Уртадо де Мендоси можуть бути інструментом для аналізу когнітивних процесів у мовних моделях ШІ. Підставою для цього є те, що, по-перше, процеси штучного інтелекту відтворюють процеси природного інтелекту; по-друге, дистинкція між реальним і розумовим сущим, запроваджена схоластами, дозволяє провести чітке розмежування між реальними та фіктивними об’єктами, які існують лише завдяки когнітивним процесам ШІ. Аналізуючи причини виникнення ens rationis (потенції душі та операції інтелекту), автори проводять паралель із сучасними алгоритмами генерації фіктивних об’єктів. У підсумку доводиться, що схоластична концепція ens rationis вказує на аналогію між механізмами формування розумових сущих у людському інтелекті та генерацією фікцій, створюваних системами ШІ.