A system of methodological coordinates for a historiographer of medieval philosophy: a proposal of an explanatory tool
Вантажиться...
Дата
Автори
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
ORCID
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Альтернативна назва
Система методологічних координат для історіографа середньовічної фі-лософії: пропозиція щодо тлумачного інструменту
Анотація
The last thirty years of scholarship in western medieval philosophical historiography have seen a number of reflections on the methodological paradigms, schools, trends, and dominant approaches in the field. As a contribution to this ongoing assessment of the existing methods of studies in medieval philosophy and theology and a supplement to classifications offered by M. Colish, J. Inglis, C. König- Pralong, J. Marenbon, A. de Libera, and others, the article offers another explanatory tool. Here is a description of an imaginary system of methodological coordinates that systematizes the current tendencies by placing them in a three-dimensional system of axes. Every axis corresponds to a certain aspect of the historical and systematic research in medieval thought and symbolizes a possible movement between two extremes representing opposite methodological values and directions. The methods and approaches practiced in recent studies in medieval philosophy and theology might be sche-matically located inside this general system of argumentational, focal (or objectival), and (con)textual axes with their intersection identified with what some scholars call the “integral” model of study. This explanatory tool allows one to see how current approaches and methods form a panoply of axes that belong together in one complex grid and helps to visualize the tapestry of existing approaches in medieval philosophical historiography.
Останні тридцять років досліджень у філософській історіографії західноєвропейських Се-редніх віків ознаменувалися появою низки роздумів про методологічні парадигми, школи, те-нденції й панівні підходи в цій галузі. Стаття описує новий пояснювальний інструмент, що може виявитися корисним у процесі постійної оцінки наявних методів вивчення середньовіч-ної філософії й теології та доповнити класифікації, запропоновані свого часу М. Коліш, Дж. Інглісом, К. Кьоніґ-Пралонґ, Дж. Маренбоном, А. де Лібера та іншими. У статті представлено опис уявної системи методологічних координат, яка систематизує поточні тенденції, поміщаючи їх у тривимірну систему осей. Кожна вісь відповідає певному аспектові історичного й систематичного дослідження середньовічної думки та символізує можливий рух між двома крайнощами, що представляють протилежні методологічні цінності й напрямки. Методи й підходи, що практикуються в останніх дослідженнях середньовічної філософії й теології, можуть бути схематично розміщені всередині цієї загальної системи, яка складається з аргументативної, фокусної (або «об’єктної») і (кон)текстуальної осей, перетин яких ототожнюється з тим, що деякі вчені називають «інтегральною» моделлю студій. Цей пояснювальний інструмент дозволяє побачити, як сучасні підходи й методи утворю-ють кілька осей, що складаються в одну складну сітку, і допомагає наочно відобразити спектр підходів, наявних у філософській історіографії Середніх віків.
Останні тридцять років досліджень у філософській історіографії західноєвропейських Се-редніх віків ознаменувалися появою низки роздумів про методологічні парадигми, школи, те-нденції й панівні підходи в цій галузі. Стаття описує новий пояснювальний інструмент, що може виявитися корисним у процесі постійної оцінки наявних методів вивчення середньовіч-ної філософії й теології та доповнити класифікації, запропоновані свого часу М. Коліш, Дж. Інглісом, К. Кьоніґ-Пралонґ, Дж. Маренбоном, А. де Лібера та іншими. У статті представлено опис уявної системи методологічних координат, яка систематизує поточні тенденції, поміщаючи їх у тривимірну систему осей. Кожна вісь відповідає певному аспектові історичного й систематичного дослідження середньовічної думки та символізує можливий рух між двома крайнощами, що представляють протилежні методологічні цінності й напрямки. Методи й підходи, що практикуються в останніх дослідженнях середньовічної філософії й теології, можуть бути схематично розміщені всередині цієї загальної системи, яка складається з аргументативної, фокусної (або «об’єктної») і (кон)текстуальної осей, перетин яких ототожнюється з тим, що деякі вчені називають «інтегральною» моделлю студій. Цей пояснювальний інструмент дозволяє побачити, як сучасні підходи й методи утворю-ють кілька осей, що складаються в одну складну сітку, і допомагає наочно відобразити спектр підходів, наявних у філософській історіографії Середніх віків.
Опис
УДК
Тип документа
Мова
Є частиною
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Tkachenko R. A system of methodological coordinates for a historiographer of medieval philosophy: a proposal of an explanatory tool [Текст] / R. Tkachenko // Sententiae. – 2020. – № 2. – С. 8-28.
Зібрання
Схвалення
Рецензія
Доповнено
Цитується в
Список використаної літератури (222)
- Adamson, P. (2007). Al-Kindī. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof: oso/9780195181425.001.0001
- Adamson, P. (2017). The Arabic Plotinus: A philosophical study of the “Theology of Aristotle.” Piscataway, NJ: Gorgias Press.
- Aertsen, J. A. (1996). Medieval philosophy and the transcendentals: The case of Thomas Aquinas. Leiden, etc.: Brill.
- Aertsen, J. A., Emery, Jr., K., & Speer, A. (Eds.). (2001). Nach der Verurteilung von 1277: Philosophie und Theologie an der Universität von Paris im letzten Viertel des 13. Jahrhunderts: Studien und Texte / After the Condemnation of 1277. Philosophy and Theology at the University of Paris in the Last Quarter of the Thirteenth Century. Studies and Texts. Berlin, & New York: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110820577
- Aertsen, J. A., & Speer, A. (Eds.). (1998). Was ist Philosophie im Mittelalter? Qu’est-ce que la philosophie au Moyen Âge? What is Philosophy in the Middle Ages? Akten des X. Internationalen Kongresses für Mittelalterliche Philosophie der Société Internationale pour l’Etude de la Philosophie Médiévale, 25. bis 30. August 1997 in Erfurt. Berlin, & New York: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110801453
- Alexander, J. (2016). The Cambridge School, c. 1875 to 1975. History of Political Thought, 37(2), 360-386.
- Allison, G. R. (2011). Historical theology: An introduction to Christian doctrine; a companion to Wayne Grudem’s Systematic theology. Grand Rapids, MI: Zondervan.
- Archambault, J. (2014). Aquinas, the a priori/a posteriori distinction, and the Kantian dependency thesis. Religious Studies, 50(2), 175-192. https://doi.org/10.1017/S0034412513000292
- Aurell, J. (2005). Introduction: Medievalism and Medievalists in the 20th century. In J. Aurell & F. Crosas (Eds.), Rewriting the Middle Ages in the twentieth century (pp. 9-23). Turnhout: Brepols. https://doi.org/10.1484/M.STMH-EB.3.4460
- Aurell, J. (2009). Introduction: Modern Medievalism and National Traditions. In J. Aurell, & J. Pavón Benito (Eds.), Rewriting the Middle Ages in the twentieth century II: National traditions (pp. 9-13). Turnhout: Brepols. https://doi.org/10.1484/M.STMH-EB.3.2396