A system of methodological coordinates for a historiographer of medieval philosophy: a proposal of an explanatory tool

Abstract

The last thirty years of scholarship in western medieval philosophical historiography have seen a number of reflections on the methodological paradigms, schools, trends, and dominant approaches in the field. As a contribution to this ongoing assessment of the existing methods of studies in medieval philosophy and theology and a supplement to classifications offered by M. Colish, J. Inglis, C. König- Pralong, J. Marenbon, A. de Libera, and others, the article offers another explanatory tool. Here is a description of an imaginary system of methodological coordinates that systematizes the current tendencies by placing them in a three-dimensional system of axes. Every axis corresponds to a certain aspect of the historical and systematic research in medieval thought and symbolizes a possible movement between two extremes representing opposite methodological values and directions. The methods and approaches practiced in recent studies in medieval philosophy and theology might be sche-matically located inside this general system of argumentational, focal (or objectival), and (con)textual axes with their intersection identified with what some scholars call the “integral” model of study. This explanatory tool allows one to see how current approaches and methods form a panoply of axes that belong together in one complex grid and helps to visualize the tapestry of existing approaches in medieval philosophical historiography.Останні тридцять років досліджень у філософській історіографії західноєвропейських Се-редніх віків ознаменувалися появою низки роздумів про методологічні парадигми, школи, те-нденції й панівні підходи в цій галузі. Стаття описує новий пояснювальний інструмент, що може виявитися корисним у процесі постійної оцінки наявних методів вивчення середньовіч-ної філософії й теології та доповнити класифікації, запропоновані свого часу М. Коліш, Дж. Інглісом, К. Кьоніґ-Пралонґ, Дж. Маренбоном, А. де Лібера та іншими. У статті представлено опис уявної системи методологічних координат, яка систематизує поточні тенденції, поміщаючи їх у тривимірну систему осей. Кожна вісь відповідає певному аспектові історичного й систематичного дослідження середньовічної думки та символізує можливий рух між двома крайнощами, що представляють протилежні методологічні цінності й напрямки. Методи й підходи, що практикуються в останніх дослідженнях середньовічної філософії й теології, можуть бути схематично розміщені всередині цієї загальної системи, яка складається з аргументативної, фокусної (або «об’єктної») і (кон)текстуальної осей, перетин яких ототожнюється з тим, що деякі вчені називають «інтегральною» моделлю студій. Цей пояснювальний інструмент дозволяє побачити, як сучасні підходи й методи утворю-ють кілька осей, що складаються в одну складну сітку, і допомагає наочно відобразити спектр підходів, наявних у філософській історіографії Середніх віків.