Декарт, Мераб и Подорога: что значит «Я» и где его границы

Abstract

Интерсубъективность становится не только гносеологическим, но и этическим императивом. Если Другой – граница моего Я, то он не только удерживает меня от экспансии и дает определенную форму, учит дисциплине сдерживания; но он же открывает и новые горизонты со-бытия, общения и служения (литургии – в исконном смысле).Інтерсуб’єктивність стає не тільки гносеологічним, але й етичним імперативом. Якщо Інший – кордон мого Я, то він не тільки утримує мене від експансії і дає певну форму, вчить дисципліні стримування; він відкриває і нові обрії спів-буття, спілкування і служіння (літургії – в автентичному сенсі).Inter-subjectivity becomes not only epistemological, but also an esthetic imperative. In other words, the limits of my “ME” not only keep me from expanding, provide a definite framework, and teach the discipline of self-control, but also open the new horizons of events, communication and ministry (liturgy, in the primordial sense).