До ґенеалогії соціальної епістемології: первинна концептуалізація та перевинайдення галузі
Вантажиться...
Файли
Дата
Автори
Науковий керівник
Редактор
Інші учасники
Відповідальний
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Альтернативна назва
Toward a Genealogy of Social Epistemology: Conceptual Origins and Re-invention of the Research Field
Анотація
This article presents a historical-philosophical study of the formation of social epistemology as a distinct field. The author identifies two stages in its development: the initial conceptualization in 1950s library science (the project of Margaret Egan and Jesse Shera) and its reinvention in 1980s Anglophone philosophical discourse (the analytical project of Alvin Goldman, the critical project of Steve Fuller, and the collective project of Margaret Gilbert). Particular attention is given to the methodology of historico-philosophical analysis within social epistemology, and a novel anthropo-epistemological approach is proposed for constructing a chimerical genealogy. The author argues that social epistemology is not a homogeneous discipline but rather a spectrum of research projects. This study outlines the initial stage of social epistemology’s institutionalization and lays the groundwork for a critical historiography of the field.
У статті досліджується історія становлення соціальної епістемології як окремого наукового напряму. Авторка характеризує два етапи її формування: первинну концептуалізацію у бібліотекознавстві 1950-х років (проєкт Марґарет Іґан і Джесі Шири) та перевинайдення в англомовному філософському дискурсі 1980-х (аналітичний проєкт Е. Ґолдмана, критичний проєкт С. Фулер та колективний проєкт М. Ґілберт). Особливу увагу приділено методології історико-філософського аналізу в межах соціальної епістемології і запропоновано новітній антроепістемологічний підхід для розбудови химерної ґенеалогії. Авторка доводить, що соціальна епістемологія є не гомоґенним напрямом, а радше спектром дослідницьких проєктів. Дослідження окреслює початковий етап інституалізації соціальної епістемології та закладає підґрунтя для критичної історіографії соціальної епістемології.
У статті досліджується історія становлення соціальної епістемології як окремого наукового напряму. Авторка характеризує два етапи її формування: первинну концептуалізацію у бібліотекознавстві 1950-х років (проєкт Марґарет Іґан і Джесі Шири) та перевинайдення в англомовному філософському дискурсі 1980-х (аналітичний проєкт Е. Ґолдмана, критичний проєкт С. Фулер та колективний проєкт М. Ґілберт). Особливу увагу приділено методології історико-філософського аналізу в межах соціальної епістемології і запропоновано новітній антроепістемологічний підхід для розбудови химерної ґенеалогії. Авторка доводить, що соціальна епістемологія є не гомоґенним напрямом, а радше спектром дослідницьких проєктів. Дослідження окреслює початковий етап інституалізації соціальної епістемології та закладає підґрунтя для критичної історіографії соціальної епістемології.
Опис
УДК
Тип документа
Мова
Є частиною
ISSN
Посилання на публікацію
Серія, номер
ISBN
ББК
Інші ідентифікатори
Пов’язані матеріали
Спонсорська підтримка
Правовласник
Бібліографічний опис
Сідорова С. До ґенеалогії соціальної епістемології: первинна концептуалізація та перевинайдення галузі // Sententiae. 2025. № 2. С. 99-121. URI: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/1144.
Зібрання
Схвалення
Рецензія
Доповнено
Цитується в
Список використаної літератури (68)
- Бакаєв, М. (2023). Пояснення і розуміння в постаналітичній філософії історії [Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії, Національний університет «Києво-Могилянська академія»]. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26836.
- Гайденко, В. (2020). Поворот к феминистской эпистемологии: постнеклассика, феминизм, наука. Сумы: Университетская книга.
- Єрмоленко, А. (2020). Соціальна філософія у структурі соціогуманітарних наук. Філософська Думка, 5, 6-22. https://doi.org/10.15407/fd2020.05.006.
- Кримський, С. (2019). Научное знание и принципы его трансформации. In С. Кримський, Вибрані твори у 4 книгах. Книга 2: Логіка. Методологія. Наука(сс. 134-379). Київ: Альфа-ПІК.
- Лактіонова, А. (2022). Квайн, Ґудмен, Патнем: Гарвардська філософська школа. Sententiae, 41(1), 30-42. https://doi.org/10.31649/sent41.01.030.
- Малишена, Ю. (2015). Проект соціальної епістемології Елвіна Голдмана. Науковий Вісник Чернівецького Університету. Збірник Наук. Праць. Філософія, (754-755), 47-54.
- Малишена, Ю. (2017). Концептуально-теоретичні засади соціальної епістемології [Авто-реферат дисертації, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка]. Інституційний репозитарій (електронний архів) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4782.
- Менжулін, В. (2015). Історико-філософські студії в НаУКМА: актуальні методологічні питання. Актуальні проблеми духовності: збірник наукових праць, 16, 73-86. https://doi.org/10.31812/apd.v0i16.1859.
- Менжулін, В. (2022). Актуальні практики і дискусії в сучасній англомовній історіографії філософії. Sententiae, 41(3), 43-55. https://doi.org/10.31649/sent41.03.043.
- Пугач, В. (2023). Доцільність поєднання феміністичного та антиколоніального підходів до історіографії філософії. Наукові Записки НаУКМА. Філософія та Релігієзнавство, 9-10, 137-146. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.