Neuropsychological Bases of Self-Improvement of Own Physical Health of Future Teachers in the Course of University Education

Abstract

У статті зазначено, що попри зниження ролі здоров'я як професійної цінності та засобу самореалізації, майбутні вчителі мають нейробіологічні схильності до самовдосконалення та рефлексії. У зв'язку з цим запропоновано нові педагогічні умови й етапи формування готовності студентів до фізичного самовдосконалення, а саме: усвідомлення студентами важливості здоров'я як необхідної передумови особистісної та професійної самореалізації; опанування ними діагностичних методик, рефлексивного аналізу та практичних умінь покращувати власний фізичний стан; забезпечення педагогічної підтримки студентів у фізичному самовдосконаленні. На експериментальному етапі використано комплекс методів і прийомів: степ-ергометрію, проби Руф'є та Купера, перегляд фільмів, фотографій, тестові завдання, спостереження, інтерв'ю, анкетування, експертні оцінювання тощо. Кількість студентів, які перебували на локально-рефлексивному рівні, зросла з 12,2 % до 22,2 %, а на адаптивно-алгоритмічному рівні — з 28,1 % до 41,3 %. Частка студентів на директивно-емпіричному рівні компетентності у фізичному самовдосконаленні зменшилася з 52,4 % до 21,4 %. Ефективність розробленої методики розвитку компетентності студентів у фізичному самовдосконаленні перевірено формувальним експериментом. Також підтверджено гіпотезу дослідження про суб'єктивну нейробіологічну основу мотивації до вдосконалення та рефлексії майбутніх учителів, що сприяло вибору відповідної професії для реалізації та передання цих особистісних цінностей.

The article says that despite the decline in health as a professional value and self-realization, future teachers have neurobiological inclinations for self-improvement and reflection. In this regard, new pedagogical conditions and stages of the formation of students `readiness for physical self-improvement are proposed, namely: students` awareness of the importance of health as a necessary prerequisite for personal and professional self-realization; their mastery of diagnostic techniques, reflective analysis and practical skills to improve their own physical condition; providing pedagogical support for students in physical self-improvement. The experimental stage used a set of methods and techniques: step ergometry, Rufier`s and Cooper`s tests, watching movies, photos, test tasks, observations, interviews, questionnaires, expert assessments and etc. The number of students being at the local reflexive level increased 12.2% to 22.2% and at the adaptive algorithmic level – 28.1% to 41.3%. The percentage of students at the directive empirical level of competency in physical self-improvement decreased 52.4% to 21.4%. The effectiveness of the designed methodology for developing students` competency in physical self-improvement was verified by the formative experiment. The hypothesis of the study, which was the subjective neurobiological basis of motivation to improve and reflect on future teachers, was also confirmed, which contributed to the choice of the appropriate profession in order to implement and transmit these personal values.