The Philosophical Roots of Hadewijch’s Conception of the Human Rede

Abstract

Studies of the heritage of Hadewijch Brabant mostly focus on the theological sources of her Love mystic (Minnemystik), disregarding the philosophical genesis of her ideas. In this article, I provide arguments in favour of the hypothesis of the philosophical roots of several Hadewijch’s concepts. It is about the parallels among the conception of (1) Rede (Reason) as an image of the Trinity in the human soul and Augustine’s Neoplatonic tradition; (2) life under the guidance of the Reason as the way of recognition and self-control and Seneca’s stoicism; (3) Rede in the image of the queen as the factor of growing of the epistemic virtues which prepare the human soul to the unity with God (Minne) and images of the Lady Dialectic by Martianus Capella, and Lady Philosophy by Boethius.

Дослідження доробку Хадевех Брабантської здебільшого фокусуються на теологічних джерелах її містики любові (Minnemystik), лишаючи поза увагою філософську генезу її ідей. Я наводжу аргументи на користь гіпотези про філософські джерела кількох концепцій Гадевейх. Ідеться, зокрема, про паралелі між концепціями: (1) Rede (Розуму) як образу Трійці в душі людини і неоплатонізмом Августина; (2) життя під керівництвом Rede як шляху пізнання та самоопанування і стоїцизмом Сенеки; (3) Rede (в образі Королеви) як чинника зрощення епістемічних чеснот, що готують душу до єднання з Богом (Minne) і образами дами Діалектики в Марціана Капелли та дами Філософії в Боеція.