Національні філософські традиції як предмет історико-філософської рефлексії

Abstract

В статті аналізується використання ідеї та поняття національної філософії в дослідженнях з історії філософії України, зокрема на прикладі праць Дмитра Чижевського та Вілена Горського аналізуються проблеми застосування в цій галузі описової стратегії, яка полягає в пошукові історико-філософських феноменів, що могли б відповідати поняттю національної філософії. Інституційний підхід пропонується як здатний об’єднати ті розрізнені феномени, що складають сучасний канон історії філософії України. Пропонований підхід доповнює й поглиблює запропонований В. Горським культурологічний підхід застосуванням методів соціології філософії. Він полягає у вивченні національних філософських традицій як інституцій, що уможливлюють становлення та взаємодію різних способів філософування в межах національної культури.

The article analyses the use of the idea and notion of national philosophy in the studies of the history of Ukrainian philosophy. Particularly, studying the writings of Dmytro Chyzhevskyi and Vilen Horskyi, there were analysed problems of applying the descriptive strategy in this field. The strategy consists in finding phenomena in the history of philosophy which could correspond to the notion of national philosophy. The institutional approach is put forward as an approach which can unite various phenomena, making up the contemporary canon of the history of philosophy of Ukraine. The proposed approach supplements and deepens a cultural approach, suggested by Vilen Horskyi, with the application of methods of social philosophy. It consists in study into national philosophical traditions as institutions which allow forming and interconnection between different modes of philosophizing within a national culture.

В статье анализируется использование идеи и понятия национальной философии в исследованиях истории философии Украины, в частности на примере работ Дмитрия Чижевского и Вилена Горского анализируются проблемы применения в этой области описательной стратегии, которая заключается в поиске историко-философских феноменов, способных отвечать понятию национальной философии. В качестве подхода, способного объединить разрозненные феномены, составляющие современный канон истории философии Украины, предлагается институциональный подход. Последний дополняет и углубляет предложенный В. Горским культурологический подход, опираясь на методы социологии философии. Он заключается в исследовании национальных философских традиций как институций, создающих возможность становления и взаимодействия различных способов философствования в пределах национальной культуры.