Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в трансцендентализме Жака Деррида

Abstract

Статья посвящена историко-философскому анализу проблемы амбивалентности как фундаментального принципа философского мышления Деррида. Показывается, каким образом исконные для истории философии вопросы – границ философий и границ философии – определяют основные проблемные измерения дерридианской концепции. Рассматривается корреляция темы пограничности как с проблемой культурной самоидентификации Деррида, так и с идеей метафоричности языка как исходного посыла логики différance. Анализируется роль трансценденталистских импликаций в дерридианской мысли, определяющих историко-философский контекст последней. Проводится аналогия между квази-трансцендентальным и метафорическим аспектами деконструктивного мышления, демонстрируется отождествление еврейского и метафорического в концепции Деррида. Вводится понятие “буквальной метафоры” как квинтэссенции философской мысли Деррида, структурирующей ее базовые формы: апорию, ги-перболу, вопрос, комментарий.

The article is devoted to the historical-philosophical analysis of the problem of ambivalence as a fundamental principle of Derrida’s philosophical thinking. It shows how such primordial philosophical questions as ones of limits of philosophies and of limits of philosophy define the basic problem dimensions of Derridean conception. It consideres the correlation of the theme of marginality with both the problem of Derrida’s cultural self-identification and the idea of the metaphoricity of language as the initial premise of différance logic. Also the article examines the role of transcendentalistic implications in Derridean thought that determine a his-torical and philosophical context of Derrida’s philosophy. The analogy between quasi-transcendental and metaphorical aspects of deconstructive thinking is drawn. The identifica-tion of Jewish and metaphorical in Derrida’s conception is demonstrated. The author introduces the concept of "literal metaphor" as the quintessence of Derrida’s philosophical thought which structures its basic forms, namely: aporia, hyperbole, question, commentary.

Статтю присвячено історико-філософському аналізу проблеми амбівалентності як фундаментального принципу філософського мислення Дерида. Демонструється, в який спосіб споконвічні для історії філософії питання – меж філософій та меж філософії – визначають основні проблемні виміри деридіанської концепції. Розглядається кореляція теми пограничності як із проблемою культур-ної самоідентифікації Дерида, так і з ідеєю метафоричності мови як вихідного засновку логіки différance. Аналізується роль трансценденталістських імплікацій в деридіанській думці, що визначають історико-філософський контекст останньої. Проводиться аналогія між квазі-трансцендентальним та метафоричним аспектами деконструктивного мислення, демонструється ототожнення єврейського та метафоричного в концепції Дерида. Уведено поняття «буквальної метафори» як квінтесенції філософської думки Дерида, що структурує її базові форми: апорію, гіперболу, питання, коментар.