Просвещение и онтология. Онтологические аспекты русского предпросвещения
Abstract
Данная статья открывает цикл исследований, посвященных «заимствованным» (неавтохтонным) Просвещениям. Ее объектом являются просвещенческие процессы в России.Автор доказывает, что в русской цивилизации до периода Просвещения (XIV – нач. XVII вв.) действовал механизм онтологизации через сакрализацию. Отличительные свойства этого механизма: (а) источником бытийных энергий выступало священное место – Святая Русь, (b) транслятором бытия оказывался правитель, также имевший сакральный статус.Предпосылкой возникновения просвещенческих интенций в русской культуре стал кризис цивилизационных онтологизирующих структур в XVI – XVII вв. Характер указанных интенций во многом определило усиливающееся влияние европейской культуры.На примере творчества Симеона Полоцкого автор показывает, что специфика русского Предпросвещения состояла в опоре на традиционные онтологизационные механизмы и репродуцировании системы представлений о священной державе и сакральном монархе. Просветительскую онтологию Симеона составляли христианский иллюминационизм и переход роли транслятора бытия к Просветителю-Пророку. This article opens the cycle of studies of the «borrowed» (non-autochthonous) Enlightenments. It deals with the processes of Enlightenment in Russia.The author proves that in the Russian civilization prior to the Enlightenment period (XIV – the beginning of the XVII cent.) there worked a mechanism of ontologization through sacralization. This mechanism is characterized by two specifical features: (a) the source of the being-energies was a sacred place – «Holy Rus’», (b) the Being-Transmitter was the Ruler who also had a sacred status.The prerequisite of the emergence of Enlightenment intentions in Russian culture became the crisis of civilizational structures of ontologization (XVI–XVII cent.). The character of these intentions was greatly determined by the growing influence of European culture.On the example of Simeon of Polotsk, the author shows that the specificity of Russian Pre-Enlightenment was based (1) on the traditional mechanisms of ontologization and (2) on the reproduction of system of views on the Sacred Power and the Sacred Monarch. Simeon’s Enlightenment ontology was composed of Christian Illuminism and the transfer of Being-Transmitter’s role to the Enlightener-Prophet. Цією статтею відкривається цикл досліджень, присвячених «запозиченим» (неавтохтонним) Просвітництвам. Її об’єкт становлять просвітницькі процеси у Росії.Автор доводить, що в російській цивілізації до періоду Просвітництва (XIV – поч. XVII вв.) діяв механізм онтологізації через сакралізацію. Відмінні властивості цього механізму: (а) джерелом буттєвих енергій поставало священне місце – Свята Русь, (b) Транслятором Буття виявлявся Правитель, що також мав сакральний статус.Передумовою виникнення просвітницьких інтенцій у російській культурі стала криза цивілізаційних структур, що онтологізують (XVI – XVII ст.) Характер згаданих інтенцій багато в чому був визначений впливом європейської культури, що дедалі посилювався.На прикладі творчості Симеона Полоцького автор показує, що специфіка російського Передпросвітництва ґрунтувалася на традиційних онтологізаційних механізмах і репродукуванні системи уявлень про священну державу та сакрального монарха. Просвітницьку онтологію Симеона складали християнський ілюмінізм та перехід ролі Транслятора Буття до Просвітника-Пророка.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24632