Show simple item record

dc.contributor.authorЮдин, А.ru
dc.contributor.authorЮдін, О.uk
dc.date.accessioned2019-05-15T14:12:26Z
dc.date.available2019-05-15T14:12:26Z
dc.date.issued2015
dc.identifier.citationЮдин А. Зарождение дискуссии об авторской интенции в американской критике и философии [Текст] / А. Юдин // Sententiae. – 2015. – № 1. – С. 60-71.ru
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24796
dc.description.abstractВ статье рассматриваются истоки и формирование позиций сторон в дискуссии об авторской интенции в американской литературной критике и философии. Анализируются послужившие исходными пунктами в дискуссии статья У. Уимсета и М. Бердсли «Интенциональное заблуждение» и тексты Э.Д. Хирша об идее объективной интерпретации. Делается вывод об ограниченности обеих позиций, обусловленной их нормативизмом и аисторизмом. Обе стороны пытаются регламентировать интерпретацию. Уимсет и Бердсли теряют историческое место текста, тогда как Хирш редуцирует историческое место интерпретатора. Антиинтенционализм Уимсета и Бердсли опирается на интерпретативную практику американской новой критики с ее принципиальным постулатом об автономии произведения. Несмотря на эмпирический характер статьи, ее важный итог состоит в отрицании субъективности смысла и формулировании предпосылок его интерсубъективного понимания. Хирш, напротив, утверждает неизменность смысла произведения, для чего (1) отождествляет его с авторской интенцией, а понятие интенции ставит в связь с понятием интенциональности и авторского горизонта-контекста (апеллируя к Гуссерлю и Дильтею), (2) вводит различение смысла и значения (с апелляцией к Фреге и Соссюру). Несмотря на противоречивость позиции Хирша как в использовании источников, так и в собственных выводах, его заслуга заключается в постановке проблемы смысла в общем виде и переводе дискуссии в область герменевтики и философии литературы.ru
dc.description.abstractThe article deals with the origin and formation of debating positions in American criticism and philosophy. It analyzes “Intentional Fallacy” by W. Wimsatt and M. Beardsley. as well as E.D. Hirsch’s texts concerning the idea of objective interpretation which initiated this discussion. In fact, both positions are limited because of their normative and ahistorical character. Both sides try to regulate interpretation. Wimsatt and Beardsley lose the historical place of a text, whereas Hirsch reduces the historical place of an interpreter. Anti-intentionalism of Wimsatt and Beardsley relies on interpretative practice of American New Criticism with its principle of work’s autonomy. Despite the article’s empirical character, its important outcome is negation of subjectivity of meaning, and formulation of premises of its intersubjective understanding. Hirsch affirms the invariability of work’s meaning and with this purpose (1) identifies it with the author’s intention binding it with the notion of intentionality and author’s horizon-context (based on Husserl and Dilthey), (2) introduces the distinction between meaning and significance (based on Frege and Saussure). Despite the contradictions of Hirsch’s positions both in understanding these ideas and in his own conclusions, his merit is the statement of the problem of meaning in general and extending the discussion into the territory of hermeneutics and philosophy of literature.en
dc.description.abstractУ статті розглядаються витоки й формування позицій сторін у дискусії про авторську інтенцію в американській літературній критиці й філософії. Аналізуються стаття В. Вімсета й М. Бердслі «Інтенціональна омана» та тексти Е.Д. Гірша про ідею об’єктивної інтерпретації, що послугували вихідними пунктами в дискусії. Робиться висновок про обмеженість обох позицій, зумовлену їхнім нормативізмом і аісторизмом. Обидві сторони намагаються регламентувати інтерпретацію. Вімсет і Бердслі втрачають історичне місце тексту, тоді як Гірш редукує історичне місце інтерпретатора. Антиінтенціоналізм Вімсета й Бердслі заснований на інтерпретативній практиці американської нової критики з її принциповим постулатом автономії твору. Попри емпіричний характер статті, її важливий підсумок полягає в запереченні суб’єктивності сенсу та формулюванні передумов його інтерсуб’єктивного розуміння. Натомість Гірш стверджує незмінність сенсу твору, для чого (1) ототожнює його з авторською інтенцією, зв’язуючи поняття інтенції з інтенціональність й авторським горизонтом-контекстом (спираючись на Гусерля й Дільтея), (2) вводить розрізнення сенсу й значення (спираючись на Фреґе й Соссюра). Попри суперечливість позиції Гірша як у використанні джерел, так і у власних висновках, його заслуга полягає в постановці проблеми сенсу в загальному вигляді й переведенні дискусії в царину герменевтики й філософії літератури.uk
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 60-71.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/225
dc.subjectавторская интенцияru
dc.subjectинтенционализмru
dc.subjectантиинтенционализмru
dc.subjectсмыслru
dc.subjectгерменевтикаru
dc.subjectинтенциональностьru
dc.subjectавторська інтенціяuk
dc.subjectінтенціоналізмuk
dc.subjectантиінтенціоналізмuk
dc.subjectсмислuk
dc.subjectгерменевтикаuk
dc.subjectінтенціональністьuk
dc.subjectauthor’s intentionen
dc.subjectintentionalismen
dc.subjectanti-intentionalismen
dc.subjectmeaningen
dc.subjecthermeneuticsen
dc.subjectintentionalityen
dc.titleЗарождение дискуссии об авторской интенции в американской критике и философииru
dc.title.alternativeЗародження дискусії про авторську інтенцію в американській критиці й філософіїuk
dc.title.alternativeThe Origin of the Discussion of Author’s Intention in American Criticism and Philosophyen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesAltieri, C. (2006). The New Criticism. In J. Wolfreys, (Ed.), Modern North American Criticism and Theory. A Critical Guide (pp. 4-12). Edinburgh: Edinburgh UP.en
dc.relation.referencesBrooks, C. (2001). The Formalist Critics. In V. B. Leitch et al., (Ed.), The Norton Anthology of Theory and Criticism (pp. 1366-1371). New York & London: W.W. Norton and Company.en
dc.relation.referencesBurke, S. (1998). The Death and Return of the Author: Criticism and Subjectivity in Barthes, Foucault and Derrida. Edinburgh: Edinburgh UP.en
dc.relation.referencesChapman, S. (2009). Key Ideas in Linguistics and the Philosophy of Language. (S. Chapman, C. Routledge, Eds.). Edinburgh: Edinburgh UP.en
dc.relation.referencesDaiches, D. (1962). The New Criticism. In R. E. Spiller, (Ed.), A Time of Harvest. American Literature 1910-1960 (pp. 95-110). New York: Hill and Wang.en
dc.relation.referencesDanto, A. C. (1984). The Philosophical Disenfranchisement of Art. New York: Columbia UP.en
dc.relation.referencesDe Man, P. (1971). Blindness and Insight: Essays in the Rhetoric of Contemporary Criticism. New York: Oxford UP.en
dc.relation.referencesEliot, T. S. (2004). Tradition and the Individual Talent. In A. Hazard, S. Leroy, (Ed.), Critical Theory Since Plato (pp. 807-810). Belmont, CA: Wadsworth Publishing.en
dc.relation.referencesFrege, G. (1892). Über Sinn und Bedeutung. In Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik. (Bd. 100, SS. 25-50). Leipzig: [s.n.].de
dc.relation.referencesFrye, N. (1957). Anatomy of Criticism: Four Essays. Princeton: Princeton UP.en
dc.relation.referencesHirsch, E. D. Jr. (1967). Validity in interpretation. New Haven: Yale UP.en
dc.relation.referencesHirsch, E. D. Jr. (2001). Objective Interpretation. In V. B. Leitch et al., (Eds.), The Norton Anthology of Theory and Criticism (pp. 1684-1708). New York & London: W.W. Norton & Co.en
dc.relation.referencesHolub, R. (1995). Hermeneutics. In R. Selden, (Ed.), The Cambridge History of Literary Criticism, Vol. 8: From Formalism to Poststructuralism (pp. 255-288). Cambridge & New York: Cambridge UP.en
dc.relation.referencesHulme, T. E. (1936). Speculations: Essays on Humanism and the Philosophy of art. (H. Read, Ed.). London: Kegan Paul, Trech, Trubner & Co.en
dc.relation.referencesIseminger, G. (1995). Intention and Interpretation. (G. Iseminger, Ed.) Philadelphia: Temple UP.en
dc.relation.referencesKrausz, M. (2002). Is there a single right interpretation? (M. Krausz, Ed., with an introd.). University Park: Pennsylvania State UP.en
dc.relation.referencesLevinson, J. (1996). The pleasures of aesthetics: philosophical essays. (J. Levinson, Ed.). New York: Cornell UP.en
dc.relation.referencesMargolis, J. (1987). Philosophy looks at the Arts: Contemporary Readings in Aesthetics. (J. Margolis, Ed.). Philadelphia: Temple UP.en
dc.relation.referencesMargolis, J. (2009). Culture and Cultural Entities: Toward a New Unity of Science. Dordrecht & New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2554-8en
dc.relation.referencesMitscherling, J. A. (2004). The Author's Intention. (J.A. Mitscherling, T. DiTommaso, & Aref Nayad, Eds.). Lanham, Md.: Lexington Books.en
dc.relation.referencesNowak, M. (2011). The Complicated History of Einfühlung. Argument. Biannual Philosophical Journal, 1(2), 301-326.en
dc.relation.referencesSaussure, F. de. (1995). Cours de linguistique générale. Paris: Payot.fr
dc.relation.referencesStaten, H. (2010). Art as Techne, or The Intentional Fallacy and the Unfinished Project of Formalism. In G. L. Hagberg, W. Jost, (Eds.), A Companion to the Philosophy of Literature (pp. 420-437). Chichester, U.K. & Malden, MA: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781444315592.ch22en
dc.relation.referencesStecker, R. (2010). Aesthetics and the Philosophy of Art. An Introduction. Lanham, Md.: Rowman & Littlefield Publishers.en
dc.relation.referencesWimsatt, W. K. (1954). The verbal icon: studies in the meaning of poetry. Lexington: UP of Kentucky.en
dc.relation.referencesWellek, R., Warren, A. (1949). Theory of Literature. New York: Harcourt, Brace & Company.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent32.01.060


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record