Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorТерлецький, В.uk
dc.date.accessioned2019-05-15T22:05:59Z
dc.date.available2019-05-15T22:05:59Z
dc.date.issued2015
dc.identifier.citationТерлецький В. Аристотелева теорія часу у світлі феноменологічної традиції [Текст] / В. Терлецький // Sententiae. – Вінниця, 2015. – № 1. – С. 100-117.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24799
dc.description.abstractСтаття присвячена відтворенню традиції, чиї представники (М. Гайдеґер, В. Брьокер, О. Фінк, К.-Г. Фолькман-Шлюк, К. Гельд і Ґ. Фігаль) щораз по-своєму інтерпретують вчення про час із «Фізики» Аристотеля у феноменологічній, відповідно, герменевтичній перспективі. Увага зосереджується на з’ясуванні співвідношення часу й руху, проблем тотожності й відмінності «тепер», часового й нечасового значення «próteron –hýsteron», зв’язку часу й душі, сенсу тези про «буття-в-часі». В цій традиції неодноразово підкреслюється необхідність «систематичної реконструкції» аргументів Стагірита й перевірки когерентності обґрунтування певних положень, що вмотивовано, з одного боку, розробленням темпоральної тематики в самій феноменології, а, з іншого, відмежуванням від суто історичного або філологічного прочитання цього класичного тексту.uk
dc.description.abstractThe paper deals with reconstitution of tradition, whose representatives (M. Heidegger, W. Bröcker, E. Fink, K.-H. Volkmann-Schluck, K. Held, G. Figal) at any given time in their own way interpret the doctrine of time in Aristotle’s «Physics» in the phenomenological resp. hermeneutic perspective. It focuses on the relation of time and change, the problems of identity and difference of «now», temporal and timeless meaning of próteron – hýsteron, the relationship of time and soul, the sense of «being-in-time» thesis. In this tradition the need for «a systematic reconstruction» of the Stagirite’s arguments and examination of coherence of certain propositions is frequently emphasized, This is motivated, on the one hand, by the development of temporal thematic within phenomenology itself, and, on the other hand, by the dissociation from only historical or philological reading of this classical text.en
dc.description.abstractСтатья посвящена воспроизведению традиции, чьи представители (М. Хайдеггер, В. Брёкер, О. Финк, К.-Г. Фолькман-Шлюк, К. Гельд и Г. Фигаль) каждый по-своему интерпретируют учение о времени из «Физики» Аристотеля в феноменологической, соответственно, герменевтической перспективе. Внимание сосредотачивается на выяснении соотношения времени и движения, проблем тождественности и различия «теперь», временного и невременного значения «próteron –hýsteron», связи времени и души, смысла тезиса про «бытие-во-времени». В этой традиции многократно подчеркивается необходимость «систематической реконструкции» аргументов Стагирита и проверки когерентности обоснования определенных положений, что мотивировано, с одной стороны, разработкой темпоральной тематики в самой феноменологии, а, с другой, отмежеванием от чисто исторического или филологического прочтения этого классического текста.ru
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 100-117.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/228
dc.subjectчасuk
dc.subjectрухuk
dc.subject«тепер»uk
dc.subjectбуттяuk
dc.subjectбезперервністьuk
dc.subjectчислоuk
dc.subject«передше – наступне»uk
dc.subjectвремяru
dc.subjectдвижениеru
dc.subject«теперь»ru
dc.subjectбытиеru
dc.subjectнепрерывностьru
dc.subjectчислоru
dc.subject«предыдущее – последующее»ru
dc.subjecttimeen
dc.subjectchangeen
dc.subject«now»en
dc.subjectcontinuityen
dc.subjectnumberen
dc.subject“before – after”en
dc.titleАристотелева теорія часу у світлі феноменологічної традиціїuk
dc.title.alternativeАристотелева теория времени в свете феноменологической традицииru
dc.title.alternativeAristotle’s Theory of Time in the Light of the Phenomenological Traditionen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesAristoteles. (1831). Physikēs akroaseōs. In Aristoteles Opera. (Vol. I, pp. 184-267). (Ex recensione I. Bekkeri). Berolini: Reimerum.
dc.relation.referencesAristotle. (1981). Physics. (V. P. Karpov, Transl.). In Aristotle, Works in 4 vol. (Vol. 3, pp. 59-262). [In Russian]. Moscow: Mysl.ru
dc.relation.referencesAristotle's Physics. (A revised Text with Introduction and Commentary by W.D. Ross). (1936). Oxford: Clarendon.en
dc.relation.referencesBraig, C. (1896). Vom Sein. Abriß der Ontologie. Freiburg: Herder.de
dc.relation.referencesBröcker, W. (1987). Aristoteles. 5. Aufl. Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesBrogan, W. (2007). Die Frage nach der Zeit in Heideggers Aristoteles Interpretation. Auf dem Weg zu Sein und Zeit. In A. Denker, G. Figal, F. Volpi, & H. Zaborowski, (Hrsg.), Heidegger–Jahrbuch 3: Heidegger und Aristoteles (SS. 96-108). Freiburg: Alber.de
dc.relation.referencesCallahan, J. F. (1948). Four Views of Time in Ancient Philosophy. Cambridge: Harvard UP. https://doi.org/10.4159/harvard.9780674731950en
dc.relation.referencesChernakov, A. (2001). The Ontology of Time. Being and Time in the Philosophies of Aristotle, Husserl and Heidegger. [In Russian]. St. Petersburg: Vysshaya Religiosno-Philosophskaya Shkola.ru
dc.relation.referencesFigal, G. (1991). Philologische Lektüre und philosophische Rekonstruktionen. Griechische Philosophie im Schatten Heideggers. Philosophische Rundschau, 32(3), 201-208.de
dc.relation.referencesFigal, G. (1992). Zeit und Identität. Systematische Überlegungen zu Aristoteles und Platon. In Zeiterfahrung und Personalität (SS. 34-56). (Hrsg. von Forum für Philosophie Bad Homburg). Frankfurt a.M.: Suhrkamp.de
dc.relation.referencesFink, E. (1957). Zur Ontologischen Frühgeschichte von Raum–Zeit–Bewegung. The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-011-9630-7de
dc.relation.referencesGadamer, H.-G. (1987). Neuere Philosophie II. Probleme – Gestalten. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 4). Tübingen: Mohr.de
dc.relation.referencesGotschlich, E. (1874). Aristoteles von der Einheit und Verschiedenheit der Zeit. Philosophische Monatshefte, IX(6), 285-290.de
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1975). Die Grundprobleme der Phänomenologie. (F.-W. von Herrmann, Hrsg.). In M. Heidegger, Gesamtausgabe (GA) (Bd. 24). Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1976). Vom Wesen und Begriff der Φύσις. Aristoteles, Physik B, 1. In M. Heidegger, GA (Bd. 9, SS. 239-301). Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1993). Sein und Zeit. 17. Aufl. Tübingen: Niemeyer.de
dc.relation.referencesHeidegger, M. (2005). Phänomenologische Interpretation ausgewälter Abhandlungen des Aristoteles zur Ontologie und Logik. (G. Neumann, Hrsg.). In M. Heidegger, GA (Bd. 62). Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesHeidegger, M. (2007). Mein Weg in die Phänomenologie. In M. Heidegger, GA. Bd. 14 (SS. 91-102). Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesHeld, K. (1992). Zeit und Zahl. Der pythagoreische Zug im Zeitverständnis der Antike. In Zeiterfahrung und Personalität (SS. 15-22). (Hrsg. von Forum für Philosophie Bad Homburg). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.de
dc.relation.referencesHeld, K. (2007). Phenomenology of «Authentic Time» in Husserl and Heidegger. International Journal of Philosophical Studies, 15(3), 327-347. https://doi.org/10.1080/09672550701445191en
dc.relation.referencesSonderegger, E. (1982). Simplikios: Über die Zeit. Ein Kommentar zum Corollarium de tempore. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. https://doi.org/10.13109/9783666251665de
dc.relation.referencesSperling, K. (1888). Aristoteles' Ansicht von der psychologischen Bedeutung der Zeit untersucht an seiner Definition derselben als «Zahl der Bewegung». Marburg: Universitäts-Buchdruckerei.de
dc.relation.referencesTerletsky, V. (2013). TO PROTERON. On the Prehistory of the Concept of A priori. [In Ukrainian]. Sententiae, XXIX(2), 65-77.uk
dc.relation.referencesTorstik, A. (1857). Hó pote ón. Ein Beitrag zur Kenntnis des aristotelischen Sprachgebrauch. Rheinisches Museum für Philologie, NF, 12, 161-173.de
dc.relation.referencesTorstik, A. (1867). Ueber die Abhandlung des Aristoteles von der Zeit, Phys. Δ 10ff. Philologus, XXVI, 446-523.de
dc.relation.referencesVolkmann-Schluck, K.-H. (1979). Die Metaphysik des Aristoteles. Frankfurt a. M.: Klostermann.de
dc.relation.referencesVolpi, F. (1978). Heidegger Verhältnis zu Brentanos Aristoteles-Interpretation. Die Frage nach dem Sein des Seienden. Zeitschrift für philosophische Forschung, 32(2), 254-265.de
dc.relation.referencesWunderle, G. (1908). Die Lehre des Aristoteles von der Zeit. Philosophisches Jahrbuch, XXI, 34-55, 129-155.de
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent32.01.100


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію