Показати скорочену інформацію

dc.contributor.advisorBartusyak, P.en
dc.contributor.authorБартусяк, П.uk
dc.date.accessioned2019-05-23T08:16:46Z
dc.date.available2019-05-23T08:16:46Z
dc.date.issued2009
dc.identifier.citationБартусяк П. Ризоматичне конституювання сенсу [Текст] / П. Бартусяк // Sententiae. – 2009. – № 2. – С. 104-113.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24939
dc.description.abstractПроаналізовані концепти ризоми, плато, події, сенсу, їх використання у філософській концепції Ж. Дельоза. Демонструється та обґрунтовується можливість інтерпретувати концепт сенсу в світлі нестійких, розривних, децентруючих силових ліній ризоми. Розглянені інші концепції сенсу в історії філософії крізь призму їх відношення до концепції Дельоза та їх принципової відмінності від неї. Окреслена можливість розглядати одні концепти філософії Дельоза залучаючи інші, утворюючи таким чином ризоматичне конституювання. Демонструється міцна пов’язаність сенсу із подією та останньої із дією, що на прикладі української мови постає очевидним. Концепцією Дельоза прикріплюється за подією певна автономність, і ця автономність постає радше позитивною ніж негативною, позаяк події залишаються собою допоки хтось їх не присвоїть. Присвоєння такої події, так би мовити «обмеження автономії» народжує те, що Дельоз називає сенсом.uk
dc.description.abstractAn analysis of the concepts rhizome, plateau, event, sense and their use in philosophical conception of G. Deleuze are given in the article. The possibility is demonstrated and proved to be interpreted the concept of sense in the light of steady, explasive desentralized and broken rhizome’s line of force. Viewed other conceptions of the sense in the history of philosophy through their relation to the Deleuze’s conception and their fundamental difference from it. Designated the possibility to consider some concepts of philosophy of Deleuze involving other, forming so the rhizomatic constituetion. A strong connection of the sense with the event and event with the action are demonstrating, so the example of the Ukrainian language appears obviously. The Deleuze’s conception attached for event a autonomy and that autonomy appears rather positive than negative, because the events are still the events a long as someone does not appropriate them. Appropriating such an event, so to speak “restriction of autonomy” gives rise to what Deleuze calls the sense.en
dc.description.abstractПроанализированы концепты ризомы, плато, события, смысла, их использование в философской концепции Ж. Делёза. Изображенна возможность интерпретировать концепт смысла в свете неустойчивых, розрывных и децетрирующих силових линий ризомы. Рассмотрены другие концепции смысла в истории философии сквозь призму их отношения к концепции Делеза и их принципиального отличия от нее. Обозначенная возможность рассматривать одни концепты философии Делеза привлекая другие, образуя таким образом ризоматическое конституирование. Демонстрируется прочная связь смысла с событием и последнего с действием, что на примере украинского языка предстает очевидным. Концепцией Делеза прикрепляется за событием определенная автономность, и эта автономность предстает скорее положительной чем отрицательной, поскольку события остаются собой пока кто-то их не присвоит. Присвоение такого события, так сказать «ограничение автономии» рождает то, что Делез называет смысломru
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 104-113.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/34
dc.titleРизоматичне конституювання сенсуuk
dc.title.alternativeРизоматическое конституирование смыслаru
dc.title.alternativeThe rhizomatic constituetion of senseen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesВітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослiдження / – К.: Основи, 1995. – 311 с.uk
dc.relation.referencesГумбольдт фон В. «Избранные труды по языкознанию». М., 1984. – 400 c.ru
dc.relation.referencesКуцепал С.В. Французька філософія другої половини ХХ століття: дискурс із префік сом «пост-». – К.: ПАРАПАН, 2004. – 324 с.uk
dc.relation.referencesКуцепал С. В. Ж. Дельоз як історик філософії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія». Вип. 66. – Київ, 2004. – С. 54uk
dc.relation.referencesЛук’янець В. С. Постмодерн: філософія світоглядного розчарування. // Філософські обріЁ. – Вип. 7. – К. - Полтава, 2002. – С. 3–15.uk
dc.relation.referencesЛук’янець В. С. Філософія деконструкції: походження, стратегія, загальнокультурне значення // Філософська думка. 1998. № 1. С.81–82uk
dc.relation.referencesЛук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн – К., 1998. – 408 с.uk
dc.relation.referencesЛук’янець В. Філософія сучасності. Прорив за обрій метафізики тотожності: Стаття перша // Філософська думка. – Київ, 2002. – №4. – С. 16 – 35.uk
dc.relation.referencesЛук’янець В. С. Філософія як універсальність, що трансгресує себе/Лук’янець В., Соболь О. // Філософська думка, 2002.- №3. – С.3-19.uk
dc.relation.referencesФилософия науки: Общие проблемы познания. Методология естественных и гуманитарных наук: хрестоматия / отв. ред.-сост. Л.А.Микешина. — М.: Прогресс-Традиция : МПСИ: Флинта, 2005. – 992 с.ru
dc.relation.referencesФреге Г.. Логика и логическая семантика. Сборник трудов. М: «Аспект пресс», 2000. – 621 с.ru
dc.relation.referencesФуко М. Интеллектуалы и власть: статьи и интервью, 1970—1984: В 3 ч.: ч. 3 / Пер. с фр. Б. М. Скуратова под общ. ред. В. П. Большакова. — М.: Праксис, 2006. — 311 с.ru
dc.relation.referencesХома О. Ніцше і шизоаналіз // Філософсько-антропологічне читання’96. – К., 1997. – С. 147–156.uk
dc.relation.referencesBadiou A., Gilles Deleuze. La clameur de l’etre, Hachette Litteratures, coll. «Coup double », Paris, 1997. – 184 p.fr
dc.relation.referencesDeleuze G. Pourparlers Ed. de Minuit, Paris, 1990. – 187 p.fr
dc.relation.referencesGilles Deleuze et Felix Guattari, Qu’est-ce que la philosophie ?, Les Лditions de Minuit, 1991 – 206 p.fr
dc.relation.referencesDeleuze G. Logique du sens, Ed. de Minuit, coll. « Critique », Paris, 1969. – 392p.fr
dc.relation.referencesDeleuze G. et Guattari F., Mille plateaux. Capitalisme et schizophrenie v. 2, Ed. de Minuit, coll. « Critique », Paris, 1980, 1. Introduction : Rhizome. – 648 p.fr
dc.relation.referencesDialogues avec Claire Parnet. Paris, Flammarion, 1977, 184 p. ; 2e йd. 1996, coll. « Champs ». – 187 p.fr
dc.relation.referencesDuring E. Trois lettres de Henri Bergson а Gilles Deleuze // www.ciepfc.frfr
dc.relation.referencesFoucault M., Theatrum philosophicum in Critique 282, 1970 repris in Critique 591-592, pp. 701-726.
dc.relation.referencesFoucault M., L’Anti-OEdipe, une introduction a la vie non-fasciste, pp. 49-51, in Magazine litteraire Deleuze, septembre 1988, n°257.fr
dc.relation.referencesRogozinski Jacob, La fкlure de la pensee, pp. 46-48, in Magazine litteraire Deleuze, septembre 1988, n°257.fr
dc.relation.referencesVillani A., Deleuze et la philosophie microphysique, in Philosophie contemporaine n°49, Les Belles Lettres, 1985, pp. 45-74.fr
dc.relation.referencesVillani A., Methode et theorie dans l’oeuvre de Gilles Deleuze, in Les temps modernes n° 586, janvier-fevrier 1996, pp. 142-154fr
dc.relation.referencesVillani A., Le philosophe a l’orchidee, Pages des libraires, janvier-fevrier 1996, p. 51.fr
dc.relation.referencesVocabulaire de Gilles Deleuze, collectif sous la direction de Arnaud Villani et Robert Sasso, Noesis diffusion Vrin, 2002. – 376 p.fr
dc.relation.referencesZourabichvili F., Deleuze. Une philosophie de l’evenement, Pif, coll. «Philosophies», Paris, 1999. – 129 p.fr
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent21.02.104


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію