Започаткування екзистенційно-темпоральної проблематики у філософії Мартина Гайдеґера: Марбурзька лекція «Поняття часу» (1924)

Abstract

На основі Марбурзької лекції "Поняття часу" (1924) у статті досліджуються джерела утвердження та розробки питання часу у філософії М. Гайдеґера. Час розглядається мислителем передовсім в екзистенційно-філософській сфері, яка відмежована від релігійної та протиставляється науково-фізикалістській перспективі. У цьому протиставленні наголос зроблений на питанні "Як?", а не "Що?" стосовно часу, на майбутньому, а не на теперішньому. Отже, продемонстровано досягнення філософом кола проблем людської скінченності та смертності. Показане здійснене М. Гайдеґером зближення часовості та екзистенційності, яке виявляє себе у специфічних рисах тут-буття (Dasein). Також побіжно підкреслено зв'язок між проаналізованою лекцією та "Буттям і часом".

On the basis of Marburg lecture «The concept of time» (1924) the sources of statement and elaboration of time question in M. Heidegger's philosophy are discovered in the article. The time is examined by a thinker foremost in existentially-philosophical area which is differentiated from the religious one and opposed to the scientifically-physicalistic perspective. In this contrasting the emphasis is made on the question «How?» but not «What?» in relation to the time: on the future, but not on the present. Consequently, there is a demonstration of the philosopher's attainment of the range of problems of human's extremity and deathrate. It is presented made by M. Heidegger an approximation of temporality and existentiality, which manifests itself in the specific features of being-there (Dasein). Also, it is briefly emphasized a connection between ex-amined lecture and «Being and time».

Основываясь на Марбургской лекции «Понятие времени» (1924), в статье исследуются истоки устанавливания и разработки вопроса времени в философии М.Хайдеггера. Время рассматривается мыслителем прежде всего в экзистенциально-философской области, которая отграничена от религиозной и противопоставляется научно-физикалистской перспективе. В этом противопоставлении ударение делается на вопросе «Как?», а не «Что?» относительно времени, на будущем, а не на настоящем. Итак, продемонстрировано достижение философом круга проблем человеческой конечности и смертности. Показано осуществленное М.Хайдеггером сближение временности и экзистенциальности, которое обнаруживает себя в специфических чертах здесь-бытия (Dasein). Также кратко подчеркнута связь между проанализированной лекцией и «Бытием и временем».