| dc.contributor.author | Іващенко, І. Г. | uk |
| dc.date.accessioned | 2019-06-03T09:06:44Z | |
| dc.date.available | 2019-06-03T09:06:44Z | |
| dc.date.issued | 2012 | |
| dc.identifier.citation | Іващенко І. Розбите дзеркало. «Учення про науку 1804²» Й. Ґ. Фіхте як спроба нерефлексійної теорії самосвідомості та її вплив на Гайдельберзьку школу [Текст] / І. Іващенко // Sententiae. – 2012. – № 1. – С. 28-68. | uk |
| dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
| dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
| dc.identifier.uri | http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25294 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена Фіхтевій спробі розробити нерефлексійну теорію самосвідомості та впливові цієї теорії на трансцендентально-філософську дискусію про самосвідомість у рамцях Гайдельберзької школи (Д. Генрих, У. Потаст, М. Франк). Уже на початку свого дослідницького шляху Фіхте намагався обґрунтувати, що рефлексія не може бути сутністю самосвідомості, яка, отже, не становить додаткового знання, яке слід досягати в актах другого рівня. У пізньому дослідженні Фіхте спробував розгорнути цю думку до рівня теорії, завдяки якій намагався пояснити, як можна щось знати напевно, якщо засада будь-якого знання – нерефлексійна та непредметна. Ця Фіхтева спроба справила непрямий вплив на представників Гайдельберзької школи, які спробували прояснити нерефлексійність самосвідомості. | uk |
| dc.description.abstract | В статье идёт речь о попытке Фихте создать нерефлексивную теорию самосознания, а также о влиянии этой попытки на трансцендентально-философскую дискуссию в рамках Гейдельбергской школы (Д. Генрих, У. Потаст, М. Франк). Уже в начале своего исследовательского пути Фихте пытался обосновать, что рефлексия не может быть сущностью самосознания, которое, следовательно, не является дополнительным знанием, которое нужно достигать в актах второго уровня. В позднем исследовании Фихте попытался развить эту мысль до уровня теории, с помощью которой можно было бы объяснить условия возможности достоверного знания, принимая во внимание то, что основа любого знания – нерефлексивня и непредметная. Эта попытка Фихте оказала косвенное влияние на представителей Гейдельбергской школы, которые попытались объяснить нерефлексивность самосознания. | ru |
| dc.description.abstract | The paper deals with Fichte’s attempt to develop the non-reflexive theory of selfconsciousness and with an influence of this theory on the transcendental philosophical discussion within the bounds of Heidelberg School (D. Henrich, U. Pothast, M. Frank). Fichte began his research with an attempt to justify, that the reflection cannot be an essence of self-consciousness, hence, self-consciousness is not an additional knowledge, that should be reached in the second-level acts. In the later investigation Fichte tried to evolve this idea to the separate theory, with which endeavoured to clarify the conditions of possibility of certain knowledge, considering, that the foundation of any knowledge is non-reflexive and objectless. This idea has indirectly influenced the original theories of representatives of the Heidelberg School, which tried to explaine the non-reflexivity of self-consciousness. | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | ВНТУ | uk |
| dc.relation.ispartof | Sententiae. № 1 : 28-68. | en |
| dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/84 | |
| dc.title | Розбите дзеркало. «Учення про науку 1804²» Й. Ґ. Фіхте як спроба нерефлексійної теорії самосвідомості та її вплив на Гайдельберзьку школу | uk |
| dc.title.alternative | Разбитое зеркало. «Наукоучение 1804²» Й. Г. Фихте как попытка нерефлексивной теории самосознания и её влияние на Гейдельбергскую школу | ru |
| dc.title.alternative | The broken mirror. J. G. Fichte’s “The science of knowledge of 1804²” as an attempt of non-reflexive theory of self-consciousness and its influence on Heidelberg School | en |
| dc.type | Article | |
| dc.relation.references | Богачов А. Щодо трансценденталізму раннього Гайдеґера // Δόξα / Докса. – 2009. – Вип. 14. – С. 157–164. | uk |
| dc.relation.references | Іващенко І. Значення другого циклу доповідей «Учення про науку» 1804 року для теоретичної філософії Й. Ґ. Фіхте // Sententiae. – Вінниця, 2011. – No ХХІV, 1/2011. – С. 208–214. | uk |
| dc.relation.references | Рьод В. Шлях філософії: з ХVII по ХІХ століття / Пер. з нім. В. Терлецького та О. Вєдрова. – Київ: Дух і Літера, 2009. – 388 с. | uk |
| dc.relation.references | Фіхте Й.Ґ. Учення про науку. Друга доповідь 1804 р. / пер. з нім. І. Іващенка // Sententiae. – Вінниця, 2011. – No ХХІV, 1/2011. – С. 181–207. | uk |
| dc.relation.references | Asmuth C. Das Begreifen des Unbegreiflichen. Philosophie und Religion bei Johann Gottlieb Fichte 1800–1806. – Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 1999. – 411 S. | de |
| dc.relation.references | Baumanns P. J. G. Fichte. Kritische Gesamtdarstellung seiner Philosophie. – Freiburg (Breisgau); München: Alber, 1990. – 464 S. | de |
| dc.relation.references | Beeler-Port J. Zum Stellenwert der Grundlage aus der Sicht von 1804. Eine Interpretation des Wechsels von analytisch-syntetischer und genetischer Methode in § 5 der Grundla-ge // Fichte-Studien. – 1997. – Bd. 10. – S. 335–350. | de |
| dc.relation.references | Danz C. Das Bild als Bild. Aspekte der Phänomenologie Fichtes und ihre religionstheoreti-schen Konsequenzen // Fichte-Studien. – 2000. – Bd. 18. – S. 1–17. | de |
| dc.relation.references | Fichte J.G. Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre: als Handschrift für seine Zuhörer (1794). – Hamburg: Meiner, 1997. – 260 S. | de |
| dc.relation.references | Fichte J.G. Die Wissenschaftslehre: 2. Vortrag im Jahre 1804 vom 16. April bis 8. Juni. – Hamburg: Meiner, 1986. – 314 S. | de |
| dc.relation.references | Fichte J. G. The Science of Knowing: J.G. Fichte’s 1804 lectures on the Wissenschaftslehre [translated by Walter E. Wright]. – Albany: State University of New York Press, 2005. – X, 260 p. | en |
| dc.relation.references | Frank M. Ansichten der Subjektivität. – Berlin: Suhrkamp, 2012. – 420 S. | de |
| dc.relation.references | Heidegger M. Sein und Zeit. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 2001. – 450 S. | de |
| dc.relation.references | Henrich D. Fichtes ursprüngliche Einsicht // Subjektivität und Metaphysik. Festschrift für Wolfgang Cramer. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1966. – S. 188–232. | de |
| dc.relation.references | Henrich D. Selbstbewusstsein. Kritische Einleitung in eine Theorie // Hermeneutik und Dialektik. Hans Georg Gadamer zum 70. Geburtstag. Band 1. – Tübingen: Mohr, 1970. – S. 257–284. | de |
| dc.relation.references | Henrich D. Denken und Selbstsein. Vorlesungen über Subjektivität. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2007. – 380 S. | de |
| dc.relation.references | Henrich D. Between Kant and Hegel. Lectures on German Idealism. – Cambridge, Massa-chusetts/London, England: Harvard University Press, 2008. – 342 p. | en |
| dc.relation.references | Ivaldo M. Fichte. L’assoluto e l’immagine. – Roma: Edizioni studium, 1983. – 160 p. | |
| dc.relation.references | James W. Does “consciousness” exist? // Esseays in Radical Empiricism. – New York, London, Bombay, and Calcutta: Longmans, Green, and Co, 1912. – P. 1–38. | en |
| dc.relation.references | Janke W. Fichte. Sein und Reflexion – Grundlagen der kritischen Vernunft. – Berlin: Walter de Gruyter & Co., 1970. – 431 S. | de |
| dc.relation.references | Janke W. Die dreifache Vollendung des deutschen Idealismus: Schelling, Hegel und Fichtes ungeschriebene Lehre. – Amsterdam: Rodopi, 2009. – X, 374 S. | de |
| dc.relation.references | Kant I. Kritik der reinen Vernunft. – Hamburg: Meiner, 1998. – XXIV, 998 S. | de |
| dc.relation.references | Lütterfelds W. Fichtes Konzept absoluter Einheit (1804) – ein performativer Selbstwiderspruch? // Fichte-Studien. – 1994. – Bd. 6. – S. 401–422. | de |
| dc.relation.references | Pareyson L. Fichte. Il sistema della libertà. – Milano: Mursia, 1976. – 424 p. | |
| dc.relation.references | Pothast U. Über einige Fragen der Selbstbeziehung. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1971. – 121 S. | de |
| dc.relation.references | Pothast U. Lebendige Vernünftigkeit. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1998. – 284 S. | de |
| dc.relation.references | Russell B.Knowledge by Acquaintanceand Knowledge by Description// Proceedings of the Aristotelian Society. – 1911. – Vol. XI. – P. 108–128. | en |
| dc.relation.references | Schlösser U. Das Erfassen des Einleuchtens. – Berlin: Philo Verlagsgesellschaft mbH, 2001. – 188 S. | de |
| dc.relation.references | Siep L. Hegels Fichtekritik und die Wissenschaftslehre von 1804. – Freiburg/München: Verlag Karl Alber GmbH, 1970. – 115 S. | de |
| dc.relation.references | Widmann J. Die Grundstruktur des transzendentalen Wissens. Nach Johann Gottlieb Fichtes Wissenschaftslehre 18042. – Hamburg: Meiner, 1987. – 331 S. | de |
| dc.relation.references | Zahavi D. The Heidelberg School and the Limits of Reflection // Consciousness. From Perception to Reflection in the History of Philosophy / ed. by Sara Heinämaa, Vili Lähteenmäki and Pauliina Remes. – Dordrecht: Sprenger, 2007. – P. 267–287. | en |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.22240/sent26.01.028 | |
