Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorДерібо, О. В.uk
dc.contributor.authorДусанюк, Ж. П.uk
dc.contributor.authorРепінський, С. В.uk
dc.contributor.authorБоровський, Д. А.uk
dc.date.accessioned2019-06-03T09:07:51Z
dc.date.available2019-06-03T09:07:51Z
dc.date.issued2018
dc.identifier.citationВплив схеми базування на першій операції на величину припуску для розточування отворів в заготовках корпусних деталей на настроєних верстатах [Текст] / О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, С. В. Репінський, Д. А. Боровський // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2018. – № 6. – С. 95-103.uk
dc.identifier.issn1997–9266
dc.identifier.issn1997–9274
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25295
dc.description.abstractРозглянуто три поширених в технології машинобудування варіанти схеми базування заготовки корпусної деталі на першій операції її механічної обробки. Перші два варіанти розв’язують задачу забезпечення розмірного зв’язку між обробленими і необробленими поверхнями; третій варіант — задачу зняття мінімального рівномірного припуску з поверхні головного отвору. Метою роботи є виявлення впливу схеми базування на першій операції технологічного процесу механічної обробки партії заготовок корпусної деталі на настроєному верстаті на кількісні значення припусків для розточування головного отвору. Дослідження виконано на прикладі механічної обробки заготовки деталі типу «Корпус підшипника» в умовах серійного виробництва. Для визначення припусків використано розрахунково-аналітичний метод, запропонований професором В. М. Кованом. Для трьох варіантів, що розглядаються, розраховані всі елементи проміжних припусків, мінімальні, максимальні і загальні припуски. Встановлено, що використання перших двох варіантів схеми базування спричиняє величину зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз на операції його розточування приблизно в десять разів більшу, ніж за використання третього варіанту схеми базування. Величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці визначена за допомогою побудови відповідних технологічних розмірних ланцюгів. Виконано оцінювання можливості використання нормативних значень припусків, визначених без урахування схеми базування на першій операції, яке показало, що коли на величину мінімального припуску значний вплив чинить величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз, то для повного її врахування в конкретних технологічних умовах варто використати розрахунково-аналітичний метод.uk
dc.description.abstractThree variants of the scheme of basing the body part billet on the first machining operation are considered. The first two options solve the problem of providing dimensional communication between treated and untreated surfaces; the third option is the task of removing the minimum uniform allowance from the surface of the main hole. The aim of the work is to identify the influence of the base scheme in the first operation of the technological process of machining a batch of body parts on a tuned machine on the quantitative values of allowances for the main hole boring. The studies were carried out on the example of machining a workpiece of a part of the "Bearing housing" type under mass production conditions. To determine the allowances, the calculation and analytical method proposed by Professor V. M. Kovan was used. For the three variants of basing schemes, all elements of intermediate allowances, minimum, maximum and general allowances are calculated. It is established that the use of the first two variants of the base scheme causes the magnitude of the displacement of the hole axis in the initial billet relative to the technological bases for the operation of its boring approximately ten times greater than the use of the third variant of the base pattern. The magnitude of the offset of the axis of the hole in the original billet is determined by building the appropriate technological dimensional chains. An assessment of the possibility of using standard values of allowances, determined without taking into account the base scheme at the first operation, showed that if the value of the minimum start-up is significantly influenced by the offset value of the bore axis in the original billet relative to the technological bases, then for its full account in specific technological conditions should use the analytical method.en
dc.description.abstractРассмотрены три распространенные в технологии машиностроения варианта схемы базирования заготовки корпусной детали на первой операции ее механической обработки. Первые два варианта решают задачу обеспечения размерной связи между обработанными и необработанными поверхностями; третий вариант — задачу снятия минимального равномерного припуска с поверхности главного отверстия. Целью работы является выявление влияния схемы базирования на первой операции технологического процесса механической обработки партии заготовок корпусной детали на настроенном станке на количественные значения припусков для расточки главного отверстия. Исследования выполнены на примере механической обработки заготовки детали типа «Корпус подшипника» в условиях серийного производства. Для определения припусков использовался расчетно-аналитический метод, предложенный профессором В. М. Кованом. Для трех вариантов схем базирования рассчитаны все элементы промежуточных припусков, минимальные, максимальные и общие припуски. Установлено, что использование первых двух вариантов схемы базирования вызывает величину смещения оси отверстия в исходной заготовке относительно технологических баз на операции его расточки примерно в десять раз большую, чем при использовании третьего варианта схемы базирования. Величина смещения оси отверстия в исходной заготовке определена с помощью построения соответствующих технологических размерных цепей. Оценка возможности использования нормативных значений припусков, определенных без учета схемы базирования на первой операции, показало, что если на величину минимального припуска значительное влияние оказывает величина смещения оси отверстия в исходной заготовке относительно технологических баз, то для полного ее учета в конкретных технологических условиях следует использовать расчетно-аналитический метод.ru
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник Вінницького політехнічного інституту. № 6 : 95-103.uk
dc.relation.urihttps://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2299
dc.subjectтехнологічний процесuk
dc.subjectмеханічна обробкаuk
dc.subjectкорпусна детальuk
dc.subjectрозточування отворівuk
dc.subjectсхема базуванняuk
dc.subjectперша операціяuk
dc.subjectприпускuk, ru
dc.subjectтехнологический процессru
dc.subjectмеханическая обработкаru
dc.subjectкорпусная детальru
dc.subjectрастачивание отверстийru
dc.subjectсхема базированияru
dc.subjectпервая операцияru
dc.subjecttechnological processen
dc.subjectmachiningen
dc.subjectbody parten
dc.subjecthole boringen
dc.subjectbase schemeen
dc.subjectfirst operationen
dc.subjectallowanceen
dc.titleВплив схеми базування на першій операції на величину припуску для розточування отворів в заготовках корпусних деталей на настроєних верстатахuk
dc.title.alternativeВлияние схемы базирования на первой операции на величину припуска для растачивания отверстий в заготовках корпусных деталей на настроенных станкахru
dc.title.alternativeThe Influence of the Base Scheme in the First Operation on the Value of the Allowance for Boring Holes in the Blanks of Body Parts on Tuned Machinesen
dc.typeArticle
dc.identifier.udc621.01(075)
dc.relation.referencesО. В. Дерібо, Основи технології машинобудування. Частина 2. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2015, 112 с.uk
dc.relation.referencesБ. С. Балакшин, Основы технологии машиностроения. Москва: Машиностроение, 1969, 558 с.ru
dc.relation.referencesГОСТ 26645-85, Отливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку, Дата введения 1987-07-01, М.: изд-во стандартов, 1987, 53 с.ru
dc.relation.referencesВ. М. Кован, Расчет припусков на обработку в машиностроении. Москва: Машгиз, 1953, 208 с.ru
dc.relation.referencesВ. В. Бабук и др., Ред., Проектирование технологических процессов механической обработки в машиностроении Минск: Вышэйшая школа, 1987, 255 с.ru
dc.relation.referencesО. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, та В. П. Пурдик, Технологія машинобудування. Курсове проектування. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2013, 123 с.uk
dc.relation.referencesВ. Б. Борисов и др., Ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова, Справочник технолога-машиностроителя, т. 1. Москва : Машиностроение, 1985, 656 с.ru
dc.relation.referencesГ. А. Харламов, и А. С. Тарапанов, Припуски на механическую обработку, справочник. М.: Машиностроение, 2006. 256 с.ru
dc.relation.referencesО. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, та Т. М. Горук, «Застосування розмірного аналізу у визначенні мінімального проміжного припуску на механічну обробку отворів у корпусних деталях,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, с. 77-80, 2009.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/1997-9266-2018-141-6-95-103


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію