Социально-исторические импликации и имперсональное понимание авторства в философии искусства Хайдеггера
Анотації
В статье предлагается интерпретация эстетики Хайдеггера на основе анализа его известного текста «Исток художественного творения» не только как антисубъективистской, но и как социально-исторически ориентированной. Это эссе занимает промежуточное положение между ранним Хайдеггером экзистенциалистом и поздним Хайдеггером оэтическим мыслителем бытия. Обе позиции характеризуются социальной абстрактностью, так как первая нацелена исключительно на индивидуальное бытие Dasein, тогда как вторая полностью сосредоточена на бытии, которое доступно через посредство языка как «дома бытия». Именно «Исток», созданный в переходный период, содержит более конкретные социальные импликации. Анализ эссе показывает, что несмотря на абстрактный неисторический характер понятий Хайдеггера, как они традиционно понимаются, его эстетика представляет особый интерес, поскольку выходит на понимание искусства как откровения социально-исторической истины, а автора как медиума истины, но не ее изобретателя, автономного субъекта. У статті пропонується інтерпретації естетики Гайдеґґера на основі аналізу його відомого тексту «Джерело художнього твору» не тільки як антисуб’єктивістської, але і як соціально-історично орієнтованої. Це есе займає проміжне місце між раннім Гайдеґґером-екзистенціалістом та пізнім Гайдеґґеромпоетичним мислителем буття. Обидві позиції характеризуються соціальною абстрактністю, оскільки перша націлена суто на індивідуальне буття Dasein, тоді як друга повністю зосереджена на бутті, доступному через мову як «дім буття». Саме «Джерело…», створене у перехідний період, містить більш конкретні соціальні імплікації. Аналіз есе показує, що попри традиційно приписуваний поняттям Гайдеґґера абстрактний неісторичний характер, його естетика є особливо цікавою, оскільки виходить на розуміння мистецтва як одкровення соціально-історичної істини, автора ж – як медіума істини, але не її винахідника, автономного суб’єкта. On the basis of the analysis of the famous Heidegger’s text “The Origin of the Work of Art” the article proposes the interpretation of his aesthetics not only as anti-subjectivist, but also as socio-historically oriented. This essay takes the intermediate position between the early Heidegger-existentialist and late Heidegger-poetic thinker of Being. Both are characterized by the social abstractness as the first is concerned solely with the individual being of Dasein whereas the second fully concentrates on the Being as such accessible through the medium of the language as “the house of being”. It is “The Origin” delivered in the transitional period contains more concrete social implications. Its analysis shows that in spite of the abstract unhistorical character of Heidegger’s notions as they are traditionally perceived his aesthetics is interesting as it suggests the understanding of art as a revelation of socio-historical truth and the author as a medium of the truth but not its inventor, an autonomous subject.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25362