Концептуальні умови («)Монадології(»)

Abstract

Стаття є спробою зіставлення концептуальних засад твору «Монадологія» і монадології як однієї з засадових концепцій філософії Ляйбніца в цілому. «Монадологія» починається з визначення монади як простої субстанції. Але чи є таке визначення початком монадології як теорії? У § 53 твору Ляйбніц вказує на те, що в ідеях Бога міститься нескінченна кількість можливих всесвітів, з яких може існувати лише один. Отже, монаді як простій субстанції концептуально передує вибір світу, передують ідеї можливих всесвітів. У статті аналізуються ці передумови за допомоги Ляйбніцевих концептів палац доль (palais de destinées) і змішаність (сonfusion). Розгляд даних концептів здійснюється у порівнянні з деякими науковими теоріями, зокрема з теоріями біохімічної передвизначеністі (biochemical predestination) Діна Кеньйона та незвідної складності (irreducible complexity) Майкла Біхі.

Статья является попыткой сопоставления концептуальных оснований труда «Монадология» и монадологии как одной из основоположных концепций Лейбница в целом. «Монадология» начинается с определения монады как простой субстанции. Является ли такое определение началом монадологии как теории? В § 53 Лейбниц указывает на то, что в идеях Бога есть бесконечное множество возможных универсумов, из которых осуществиться может лишь один. Следовательно, монаде как простой субстанции концептуально предшествует выбор мира, предшествуют идеи возможных универсумов. В статье анализируются эти предпосылки с помощью концептов Лейбница дворец судеб (palais de destinées) и смешение (сonfusion). Рассмотрение данных концептов осуществляется в сравнении с некоторыми научнымы теориями, в частности, с теориями биохимической предопределённости (biochemical predestination) Дина Кеньона и неупрощаемой сложности (irreducible complexity) Майкла Бихи.

The article is an attempt to juxtapose the conceptual bases of work “Monadology” with monadology as one of the basic conceptions of Leibniz’s philosophy in general. “Monadology” begins with the definition of monad as a simple substance. But is this definition the beginning of monadology as a theory? In § 53 of “Monadology” Leibniz pointed out that in the ideas of God there is an infinite number of possible universes, and only one of them can be actual. So, the choice of the world and the ideas of possible universes both conceptually precede monade as a simple substance. The article analyses these preconditions via Leibniz’s concepts of “palace of fates” (palais de destinées) and “confusion”. The consideration of these concepts is realized in comparison with some scientific theories, including Dean Kenyon’s theory of biochemical predestination and Michael Behe’s theory of irreducible complexity.