Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorPietsch, R.en
dc.contributor.authorПіч, P.uk
dc.date.accessioned2019-06-11T10:18:18Z
dc.date.available2019-06-11T10:18:18Z
dc.date.issued2017
dc.identifier.citationПіч P. Вчення Садр ад-Діна Шіразі про буття [Текст] / Піч P. // Sententiae. – 2017. – № 1. – С. 6-16.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25554
dc.description.abstractThe article examines the metaphysical doctrine of being of the great Iranian philosopher and theologian Sadr ad-Din Shirazi, who fundamentally renewed philosophy in Islamic world. The following aspects of this doctrine are considered: (1) primacy and hierarchy of being; (2) the distinction between the concept of being and the reality of being; (3) the difference between being and entity; (4) the difference between being and quiddity. The article shows the similarity of Sadr ad-Din Shirazi’s doctrine and certain Thomas Aquinas’s conceptions, especially his doctrine of the act of being (actus essendi). Both philosophers elaborated the ontological difference between being and entity (Sein und Seienden). Therefore, they can not be included in the “oblivion of being” tradition (Seinsvergessenheit) which is the main feature of the history of European metaphysics, according to Martin Heidegger.en
dc.description.abstractУ статті досліджуються основні риси метафізичного вчення визначного іранського філософа й богослова Садр ад-Діна Шіразі (Мулли Садри), який докорінно оновив філософську думку ісламського світу. Розглянуто такі аспекти його вчення: (1) першочерговість та ієрархія буття; (2) різниця між поняттям і реальністю буття; (3) різниця між буттям і сущим; (4) різниця між буттям і сутністю. Виявлено подібність між ученням Садр ад-Діна Ширазі й деякими концепціями Томи Аквінського, передусім – ученням останнього про реальність буття (actus essendi). Оскільки обидва філософи обґрунтували онтологічну різницю між буттям і сущим, їх не можна відносити до традиції «забуття буття», яку Мартин Гайдеґер вважав головною рисою історії європейської метафізики.uk
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 6-16.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/308
dc.subjectSadr ad-Din Shirazien
dc.subjectBeingen
dc.subjectentityen
dc.subjectessenceen
dc.subjectquiddityen
dc.subjectThomas Aquinasen
dc.subjectactus essendien
dc.subjectoblivion of beingen
dc.subjectMartin Heideggeren
dc.subjectСадр ад-Дін Ширазіuk
dc.subjectбуттяuk
dc.subjectсущеuk
dc.subjectсутністьuk
dc.subjectщосністьuk
dc.subjectТома Аквінськийuk
dc.subjectзабуття буттяuk
dc.subjectМартин Гайдеґерuk
dc.titleВчення Садр ад-Діна Шіразі про буттяuk
dc.title.alternativeSadr ad-Din Shirazi’s doctrine of beingen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesAvicenna. (1977). Liber de Philosophia Prima sive Scientia Divina. In Avicenna Latinus, Liber de Philosophia Prima sive Scientia Divina I-IV (Vol. 1). (S. Van Riet, Ed.). Leuven: Peeters; Leiden: Brill.en
dc.relation.referencesAvicenna. (1977). Liber de Philosophia Prima sive Scientia Divina. In Avicenna Latinus, Liber de Philosophia Prima sive Scientia Divina I-IV (Vol. 1). (S. Van Riet, Ed.). Leuven: Peeters; Leiden: Brill.en
dc.relation.referencesCorbin, H. (1990). Philosophie prophétique et métaphysique de l’être. In H. Corbin, L’Iran et la philosophie. Paris: Fayard.en
dc.relation.referencesDaiber, H. (2007a). Bibliography of Islamic philosophy. Supplement. Leiden, Boston: Brill.en
dc.relation.referencesDaiber, H. (2007b). Bibliography of Islamic Philosophy. Vol. 1 : Alphabetical list of publications. Leiden, Boston: Brill.en
dc.relation.referencesFabro, C. (1953). Ontologia esistenzialistica e metafisica tradizionale. Rivista di Filosopfia Neo-Scolastica, 45(6), 581-618.en
dc.relation.referencesFabro, C. (1956). Actualité et originalité de l’esse thomiste. Revue thomiste, 56, 240-270, 480-510.en
dc.relation.referencesFabro, C. (1957). Dall’essere all’esistente. Brescia: Morcelliana.en
dc.relation.referencesFabro, C. (1969). La problematica dello «esse» tomistico. In C. Fabro, Tomismo e pensiero modern. Roma: Pontifica Universita' Lateranense.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1929). Kant und das Problem der Metaphysik. Bonn: F. Cohen.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1950). Der Spruch des Anaximander. In M. Heidegger, Holzwege. Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1953). Einführung in die Metaphysik. Tübingen: Niemeyer.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1955). Vom Wesen des Grundes. Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1976a). Brief über den Humanismus. In M. Heidegger, Wegmarken: Gesamtausgabe (GA), Bd. 9, Abt. 1: Veröffentlichte Schriften 1910-1976 (pp. 313-364). Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1976b). Nachwort zu “Was ist Metaphysik”? In M. Heidegger, Wegmarken: GA, Bd. 9, Abt. 1… (pp. 303-312). Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1976c). Platons Lehre von der Wahrheit. In M. Heidegger, Wegmarken: GA, Bd. 9, Abt. 1… (pp. 203-238). Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (1976d). Vom Wesen der Wahrheit. In M. Heidegger, Wegmarken: GA, Bd. 9, Abt. 1… (pp. 177-202). Frankfurt am Main: Klostermann.en
dc.relation.referencesHeidegger, M. (2006). Sein und Zeit. Tübingen: Niemeyer. Ibn Sina. (1980). Kitāb aš-Šifā (Bd. 1). Kairo.en
dc.relation.referencesIzutsu, T. (1971). The fundamental structure of Sabzawari’s metaphysics. In T. Izutsu, The Concept and Reality of Existence (pp. 57-149). Tokyo: Keio Institute.en
dc.relation.referencesNasr, S. H. (1972). Mullā Ṣadrā and the Doctrine of the Unity of Being. The Philosophical forum, 4(1), 153-161.en
dc.relation.referencesOldmeadow, H. (2010). Frithjof Schuon and the Perennial Philosophy. Bloomington: World Wisdom.en
dc.relation.referencesPangallo, M. (1987). L‘essere come atto nell tomismo essenziale di Cornelio Fabro. Roma: Libreria Editrice Vaticana.en
dc.relation.referencesPicht, G. (1980). Der Begriff der Energeia bei Aristoteles. In G. Picht, Hier und Jetzt (Bd. 1, pp. 289-308). Stuttgart: Klett-Cotta.en
dc.relation.referencesRizvi, S. H. (2007). Mullā Ṣadrā Shīrāzī: His Life and Works and The Sources for Safavid Philosophy. Oxford: Oxford UP.en
dc.relation.referencesRizvi, S. H. (2009). Mullā Şadrā and Metaphysics: modulation of being. London: Routledge.en
dc.relation.referencesSchuon, F. (1981). Sophia perennis. In G.-K. Kaltenbrunner (Hrsg.), Wissende, Verschwiegene, Eingeweihte. Hinführung zur Esoterik, Herderbücherei Initiative 42. München: Herder.en
dc.relation.referencesSchütz, L. (1983). Thomas-Lexikon: Sammlung, Übers. u. Erkl. d. in sämtl. Werken d. h. Thomas von Aquin vorkommenden Kunstausdrücke u. wiss. Aussprüche. (Nachdr.). Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog.en
dc.relation.referencesŠirāzī, Ṣ. al-D. M. (1958). Al-Asfār al-arb’a (V. 1). (M. H. Tabataba’i, Ed.). Qom.en
dc.relation.referencesŠirāzī, Ṣ. al-D. M. (1965). Le livre des pénétrations métaphysiques (Kitab al-Mashā’ir). Paris, & Teheran: Dep. d'iranologie de l'Institut franco-iranien.en
dc.relation.referencesŠirāzī, Ṣ. al-D. M. (2003). Ḥikma al-muta’ āliya fī l-asfār al-arba’a al-´aqliyya. (G. A’avani, Ed.), Teheran.en
dc.relation.referencesYoun Hui Kang. (1999). La libertà di san Tommaso nell’interpretazione di Cornelio Fabro, Roma: Pontificia universitas urbaniana.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent36.01.006


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію