Вчення Садр ад-Діна Шіразі про буття

Abstract

The article examines the metaphysical doctrine of being of the great Iranian philosopher and theologian Sadr ad-Din Shirazi, who fundamentally renewed philosophy in Islamic world. The following aspects of this doctrine are considered: (1) primacy and hierarchy of being; (2) the distinction between the concept of being and the reality of being; (3) the difference between being and entity; (4) the difference between being and quiddity. The article shows the similarity of Sadr ad-Din Shirazi’s doctrine and certain Thomas Aquinas’s conceptions, especially his doctrine of the act of being (actus essendi). Both philosophers elaborated the ontological difference between being and entity (Sein und Seienden). Therefore, they can not be included in the “oblivion of being” tradition (Seinsvergessenheit) which is the main feature of the history of European metaphysics, according to Martin Heidegger.

У статті досліджуються основні риси метафізичного вчення визначного іранського філософа й богослова Садр ад-Діна Шіразі (Мулли Садри), який докорінно оновив філософську думку ісламського світу. Розглянуто такі аспекти його вчення: (1) першочерговість та ієрархія буття; (2) різниця між поняттям і реальністю буття; (3) різниця між буттям і сущим; (4) різниця між буттям і сутністю. Виявлено подібність між ученням Садр ад-Діна Ширазі й деякими концепціями Томи Аквінського, передусім – ученням останнього про реальність буття (actus essendi). Оскільки обидва філософи обґрунтували онтологічну різницю між буттям і сущим, їх не можна відносити до традиції «забуття буття», яку Мартин Гайдеґер вважав головною рисою історії європейської метафізики.