Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorНемчинов, І.uk
dc.date.accessioned2019-06-11T10:18:31Z
dc.date.available2019-06-11T10:18:31Z
dc.date.issued2013
dc.identifier.citationНемчинов І. Антиномії свободи, або три спокуси Достоєвського [Текст] / І. Немчинов // Sententiae. – 2013. – № 2. – С. 38-46.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25555
dc.description.abstractУ статті аналізується головна тема творчості Достоєвського – свобода. Дослідники, що звертаються до спадщини Достоєвського, намагаються розглядати той або інший аспект його творчості як більш-менш сталу, закінчену систему. Слідом за російською традицією, вони прагнуть зафіксувати «позитивного» Достоєвського. На думку автора, такого Достоєвського не існує. Російський письменник формулював «прокляті питання» не заради остаточної відповіді на них, а заради самого процесу запитування, що фактично збігається з їхнім «проживанням». Автор вважає, що антиномічність свободи залишає для Достоєвського відкритою проблему вибору між Боголюдиною та Людинобогом; зміст творчості Достоєвського – дослідження їхнього протистояння в людській душі, що триває упродовж усього життя. Процес вибору, аргументація на користь одного чи іншого, для Достоєвського важливіші за остаточну відповідь.uk
dc.description.abstractIn this article the main theme of Dostoevsky – the freedom is analyzed. Researchers, who study the legacy of Dostoevsky, try to consider one or another aspect of his work as a more or less constant, complete system. Following the Russian tradition, they seek to record a "positive" Dostoevsky. The author believes that there is no such Dostoevsky. Dostoevsky put "cursed questions" not to get a final answer to them but merely for the process of questioning what actually means "living" them through. The author believes that the antinomy of freedom for Dostoevsky leaves open the problem of choosing between the Boholyudyna and Lyudyno-boh. The content of his works is studying their opposition within the human soul, which lasts throughout life. The process of choice, the arguments in favor of one or the other are more important for Dostoevsky than the final answer.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 38-46.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/158
dc.subjectсвободаuk
dc.subjectБоголюдинаuk
dc.subjectЛюдинобогuk
dc.subjectантиноміяuk
dc.subjectекзистенціалuk
dc.subjectбуттяuk
dc.subjectсмислuk
dc.subjectfreedomen
dc.subjectGod-Manen
dc.subjectMan-Goden
dc.subjectpeople the god-beareren
dc.subjectantinomyen
dc.subjectthe existentialen
dc.subjectbeingen
dc.subjectmeaningen
dc.titleАнтиномії свободи, або три спокуси Достоєвськогоuk
dc.title.alternativeThe Antinomies of the Freedom, or the Three Temptations of Dostoevskyen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesБахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского // Бахтин М. М. Собр. соч. в 7 т. Т. 6. – М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2002. – С. 6–300.ru
dc.relation.referencesБердяев Н. А. Миросозерцание Достоевского // Електронний ресурс. – 2001. – Режим доступу: http://www.vehi.net/berdyaev/dostoevsky/index.htmlru
dc.relation.referencesБердяев Н. А. Русская идея // Вопросы философии. – 1990. – №2. – С. 87–154.ru
dc.relation.referencesБродский И. А. О Достоевском // Набережная неисцелимых: Тринадцать эссе – М.: СП «Слово», 1992. – С. 72–77.ru
dc.relation.referencesБулгаков С. Н. Pусская трагедия // Електронний ресурс. – 2001. – Режим доступу: http://www.vehi.net/bulgakov/tragediya.htmlru
dc.relation.referencesГолосовкер Я. Э. Достоевский и Кант: размышление читателя над романом «Братья Карамазовы» и трактатом Канта «Критика чистого разума». – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 102 с.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Бесы // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 7. – Л.: Наука, 1990a. – С. 7–672.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Братья Карамазовы. Части І-ІІІ. // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 9. – Л.: Наука, 1991. – С. 5–570.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Записки из подполья // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 4. – Л.: Наука, 1989. – С. 452–550.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Письмо Н. Д. Фонвизиной (конец января – 20-е числа февраля 1854. Омск) // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 15. – СПб.: Наука, 1996. – С. 95–98.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Подросток // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 8. – Л.: Наука, 1990b. – С. 139–692.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Пушкин // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 14. – СПб.: Наука, 1995a. – С. 425–440.ru
dc.relation.referencesДостоевский Ф. М. Сон смешного человека // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 14. – СПб.: Наука, 1995b. – С. 120–137.ru
dc.relation.referencesЕвлампиев И. И. История русской метафизики в XIX-XX веках. Русская философия в поисках абсолюта. Часть I. – СПб.: Алетейя, 2000. – 415 с.ru
dc.relation.referencesЕвлампиев И. И. Философия человека в творчестве Ф. Достоевского (От ранних произведений к «Братьям Карамазовым»). – СПб.: Изд-во РХГА, 2012. – 585 с.ru
dc.relation.referencesКант І. Критика чистого розуму / Переклад з німецької та примітки Ігоря Бурковського. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.uk
dc.relation.referencesМацейна А. Великий Инквизитор. – Спб.: Алетейя, 1999. – 384 с.ru
dc.relation.referencesРозанов В. В. Легенда о Великом инквизиторе Ф. М. Достоевского. Опыт критического комментария // Розанов В. В. Мысли о литературе. – М.: Современник, 1989. – С. 41–157.ru
dc.relation.referencesФлоровский Г. В. Религиозные темы Достоевского // О Достоевском. Творчество Достоевского в русской мысли 1881-1931 годов – М.: Книга, 1990. – С. 386–390.ru
dc.relation.referencesCherkasova Е. Dostoevsky and Kant: Dialogues on Ethics. – Amsterdam & New York: Rodopi, 2009. – XIV, 128 pp.en
dc.relation.referencesDostoevsky’s Political Thought / Ed. Richard Avramenko Lee Trepanier. – Lanham: Lexington Books, 2013. – 260 р.en
dc.relation.referencesFrank J. Dostoevsky: a writer in his time. – Princeton: Princeton University Press, 2010. – 984 р.en
dc.relation.referencesHubben W. Dostoevsky, Kierkegard, Nietzsche and Kafka. – Scribner Book Company, 1997. – 192 p.en
dc.relation.referencesJones М.V. The Legend of the Grand Inquisitor: The Suppression of the Second Temptation and Dialogue with God // Dostoevsky Studies. – Toronto. – 1986. – № 7. – Р. 123–134.en
dc.relation.referencesKroeker Р.T., Ward B.K. Remembering the End. Dostoevsky as Prophet to Modernity. – Westview Press, 2001. – хii, 280 p.en
dc.relation.referencesNatov N. The Ethical and Structural Significance of the Three Temptations in The Brothers Karamazov // Dostoevsky Studies. – Toronto. – 1987. – № 8. – Р. 3–44.en
dc.relation.referencesPattison G. Freedom’s dangerous dialogue: reading Dostoevsky and Kierkegaard together // Dostoevsky and the Christian Tradition / Ed. Pattison G. & Thompson D.O. – Cambridge, etc.: Cambridge UP, 2001. – P. 237–256.en
dc.relation.referencesSandoz Е. Political Apocalypse, A Study of Dostoevsky’s Grand Inquisitor, 2nd ed. – Willming-ton, Del.: Intercollegiate Studies Institute, 2000. – 357 р.en
dc.relation.referencesScanlan J.P. Dostoevsky the Thinker. – Ithaca & London: Cornell UP, 2002. – 251 p.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent29.02.037


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію