dc.contributor.author | Мінаков, М. | uk |
dc.date.accessioned | 2019-06-12T10:54:22Z | |
dc.date.available | 2019-06-12T10:54:22Z | |
dc.date.issued | 2015 | |
dc.identifier.citation | Мінаков М. Подія первинного досвіду і філософія. Метатеорія досвіду в Канта і Квайна [Текст] / М. Мінаков // Sententiae. – 2015. – № 2. – С. 64-74. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25648 | |
dc.description.abstract | Автор доводить, що Квайнова критика Кантового розрізнення аналітичних і синтетичних суджень, а також трансценденталістичного редукціонізму, не є задовільною. Крім того, автор стверджує, що теорії досвіду і пізнання Канта і Квайна (трансценталізм і голізм) мають такий рівень опису й аргументації, що засвідчує заснованість відповідних філософських систем на спільній догмі – догмі узгодженості. З огляду на некритичне прийняття Кантом і Квайном тієї ідеї, що досвід є системою, здатною до узгодження нових і старих елементів, позиції обох філософів набагато ближчі, ніж на те міг очікувати Квайн і його послідовники. | uk |
dc.description.abstract | The author argues that Quine’s criticism of Kantian analytical/synthetic distinction, as well as transcendentalist reductionism, is not entirely adequate. Furthermore, the author states that Kant’s and Quine’s theories of experience and cognition (transcendentalist and holistic) are based on a common dogma, the one of consistency. Taking into account their uncritical acceptance of experience as a system that is able to adjust new and old elements to each other, both philosophers have much more in common than Quine and his followers might have expected. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 2 : 64-74. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/237 | |
dc.subject | Кант | uk |
dc.subject | Квайн | uk |
dc.subject | догма | uk |
dc.subject | емпіризм | uk |
dc.subject | досвід | uk |
dc.subject | пізнання | uk |
dc.subject | трансценденталізм | uk |
dc.subject | голізм | uk |
dc.subject | узгодженість | uk |
dc.subject | Kant | en |
dc.subject | Quine | en |
dc.subject | dogma | en |
dc.subject | empiricism | en |
dc.subject | experience | en |
dc.subject | cognition | en |
dc.subject | transcendentalism | en |
dc.subject | holism | en |
dc.subject | consistency | en |
dc.title | Подія первинного досвіду і філософія. Метатеорія досвіду в Канта і Квайна | uk |
dc.title.alternative | The Event of Primary Experience and Philosophy. Metatheory of Experience in Kant and Quine’s Epistemologies | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Гусерль (2009): Гусерль, Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки, перекл. з нім. В. Кебуладзе. Київ: ППС-2002, 2009, 334 с. | uk |
dc.relation.references | Квайн (2015): Квайн, В.В.О. «Дві догми емпіризму». Перекл. І. Іващенка. In: Sententiae, Iss. XXXIII, 2015, No 2, С. 64–74. | uk |
dc.relation.references | Мінаков (2007): Мінаков, М. Історія поняття досвіду. Київ: Парапан, 2007, 428 с. | uk |
dc.relation.references | Adorno (1965): Adorno, T.L.W. Metaphysik: Begriff und Probleme. Frankfurt am Main: Suhr-kamp, 1965, 328 S. | de |
dc.relation.references | Allison (2004): Allison, H.E. Kant’s Transcendental Idealism: An Interpretation and Defense. New Haven: Yale UP, 2004, 344 p. | en |
dc.relation.references | Apel (1976): Apel, K.-O. Transformation Der Philosophie 2. Das Apriori Der Kommunikations-gemeinschaft. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1976, 248 S. | de |
dc.relation.references | Beck (1967): Beck, L.W. «Can Kant's Synthetic Judgments be Made Analytic?» In: Wolff, R.P. (ed). Kant: a Collection of Critical Essays. Garden City, N.Y.: Anchor Books, 1967, P. 3–22. | en |
dc.relation.references | Bird (2006): Bird, G. «Kant’s Analytic Apparatus». In: Bird, G. (ed.) A Companion to Kant. Oxford: Blackwell, 2006, P. 125–139. | en |
dc.relation.references | Grice & Strawson (1990): Grice, H.P., Strawson, P.F. «In Defense of a Dogma». In: Ammerman, R. (ed.) Classics of Analytic Philosophy. Indianapolis: Hackett Publishing, 1990, P. 340–352. | en |
dc.relation.references | Hegel (1979): Hegel, G.W.F. Wissenschaft der Logik. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1979, 652 S. | de |
dc.relation.references | Heidegger (1995): Heidegger, M. Gesamtausgabe, Bd. 25: Abt. 2, Vorlesungen 1923–1944: Phänomenologische Interpretation von Kants Kritik der reinen Vernunft, [Marburger Vorle-sung Wintersemester 1927–28]. Frankfurt am Main: Klostermann, 1995, (хіі) 436 S. | de |
dc.relation.references | Kant (1995): Kant, I. Gesammelte Schriften, Akademieausgabe: Abt. 3., Handschriftlicher Nachlass, Band 22 (III/Band 9): Opus postumum. Berlin: Gruyter, 1995 (2. Nachdr. d. Ausg. 1938, 1971), 824 S. | de |
dc.relation.references | Kant (1998): Kant, I. Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner, 1998, 688 S. | de |
dc.relation.references | Kant (1999): Kant, I. Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik, die als Wissenschaft wird auftreten können. Hamburg: Meiner, 1999, 198 S. | de |
dc.relation.references | Quine (1960): Quine, W.V.O. Word and Object. New York: John Wiley & Sons, 1960, 340 p. | en |
dc.relation.references | Quine (1992): Quine, W.V.O. Pursuit of Truth. Cambridge: Harvard UP, 1992, 440 p. | en |
dc.relation.references | Röd (1991): Röd, W. Erfahrung und Reflexion. Theorien der Erfahrung in transzendental-philosophischer Sicht. München: C.H. Beck, 1991, 248 S. | de |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.22240/sent33.02.064 | |