Эренфрид Вальтер фон Чирнгаус: «Medicina mentis» как первая философия и всеобщая наука

Abstract

The treatise of E.W. von Tschirnhaus «Medicina mentis»… is discussed in this article in the context of formation of Kant’s transcendental criticism. The study of theoretical sources of Tschirnhaus’s epistemology shows that, despite the strong influence of Spinoza and Leibniz, Tschirnhaus is closer to the Cartesian tradition. Trying to eliminate the metaphysical backgrounds from philosophy, he brings together empirical and rationalist traditions as close as possible. Such «critical convergence» results in the «subjective turn» that (partly through Ch. Wolff, but mainly through I.N. Tetens) leads to Kant's transcendental idealism.

Трактат Е.В. фон Чирнгауса «Medicina mentis»… розглядається в цій статті в контексті формування Кантової концепції трансцендентального критицизму. Дослідження теоретичних джерел епістемології Чирнгауса показує, що, попри потужний вплив Спінози і Ляйбніца, він є, все ж, ближчим до картезіанської традиції. Прагнучи виключити з філософії метафізичні підстави, Чирнгаус максимально зближує емпіричну й раціоналістичну традиції. Результатом такого «критичного» зближення стає «суб'єктивний поворот» у гносеології, який частково через Християна Вольфа, але головним чином через Йогана Ніколаса Тетенса приводить до трансцендентального ідеалізму Канта.

Трактат Э.В. фон Чирнхауса «Medicina mentis»… обсуждается в этой статье в контексте формирования трансцендентальной критики Канта. Изучение теоретических источников эпистемологии Чирнхауса показывает, что, несмотря на сильное влияние Спинозы и Лейбница, Чирнхаус ближе к картезианской традиции. Пытаясь исключить метафизические предпосылки из философии, он объединяет эмпирические и рационалистические традиции как можно ближе. Такая «критическая конвергенция» приводит к «субъективному повороту», который (частично через Ч. Вольфа, но главным образом через И. Н. Тетенса) приводит к трансцендентальному идеализму Канта.