«Ранкова зоря» Фридриха Ніцше. Воля до перекладу

Abstract

Автор стверджує, що воля до перекладу з іноземних мов є внутрішньою тенденцією розвитку будь-якої мови. У статті йдеться про такі проблеми українського перекладу твору Фридриха Ніцше «Ранкова зоря»: (1) Відтворення поетичного стилю Ніцшевого письма. (2) Переклад неологізмів, створених Ніцше, які не увійшли в сучасну німецьку мову. (3) Інтерпретація впливу Ніцшевого життєвого досвіду на його мислення.

Автор аналізує власний досвід перекладу цього твору. Він описує стратегію перекладу, яка базується на припущенні, що текст Ніцше треба перекладати не лише як філософський, а також як поетичний. Стиль Ніцшевого письма глибоко закорінений у його життєвому досвіді й передовсім у його хворобі. Його головні концепти виражають фундаментальні аспекти існування. Тому Гайдеґерова інтерпретація Ніцшевого мислення може бути використана як методологічна база перекладу твору Ніцше. З цієї позиції ми можемо розуміти й перекладати Ніцше не лише як філософа, а також як поета.

Отже, стратегія перекладу ґрунтується на таких принципах: (a) Текст треба інтерпретувати в контексті Ніцшевого життєвого досвіду. (b) Засадові слова Ніцше варто розуміти не як строгі поняття, а як «екзистенціали». (c) Український переклад має відтворювати не лише сенс оригінального тексту, а також поетичний стиль Ніцшевого письма.

The author claims that the will to translation from foreign languages is an intrinsic tendency of development of any language. The article deals with the following problems of Ukrainian translation of the work «The Dawn of Day» by Friedrich Nietzsche: (1) Reproduction of the poetic style of Nietzsche’s writing. (2) Translation of Nietzsche’s neologisms that are not adopted in modern German language. (3) Interpretation of the influence of Nietzsche’s life experience on his thinking.

The author analyses his own experience of translation of this work. He describes his strategy of translation which is based on the assumption that Nietzsche’s text should be translated not only as philosophical but also as a poetical one. The style of Nietzsche’s writing is deeply rooted in his life experience, and first of all in his illness. His main concepts express the fundamental aspects of existence. That is why Heidegger’s interpretation of Nietzsche’s thinking can be used as methodological basis for translation of Nietzsche’s works. From this point of view we can understand and translate Nietzsche not only as a philosopher but also as a poet.

So the strategy of translation is based on the following principles: (a) The text should be interpreted in the context of Nietzsche’s life experience. (b) The principal words of Nietzsche should be understood not as rigorous notions but as «existentials». (c) The Ukrainian translation should reproduce not only the meaning of the original text but also the poetical style of Nietzsche’s writing.