Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorKuznetsov, V.en
dc.contributor.authorКузнецов, В.ru
dc.contributor.authorКузнєцов, В.uk
dc.date.accessioned2019-06-13T10:04:14Z
dc.date.available2019-06-13T10:04:14Z
dc.date.issued2016
dc.identifier.citationКузнецов В. Просвещение и медитация (размышления над книгой Олега Перепелицы «Медиумы просвещения: обсценные отклонения») [Текст] / В. Кузнецов // Sententiae. – 2016. – № 1. – С. 161-168.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25713
dc.description.abstractАвтор аналізує концепцію Просвітництва, викладену в монографії Олега Перепелиці «Медіуми Просвітництва: обсценні відхилення», і констатує, що в зазначеній праці Просвітництво розглядається як медіальний феномен. О. Перепелиця виділяє три медіуми Просвітництва: мову, секс і гроші. Далі автор зазначає, що головним недоліком концепції О. Перепелиці є занадто широке розуміння Просвітництва. Крім того, дослідник підміняє медіуми Просвітництва загальнолюдськими медіумами. Секс виконував свої посередницькі функції ще в первісному суспільстві та продовжує виконувати їх до цього дня. При цьому сексуальність дуже важлива для європейського Просвітництва, а в китайському особливої ролі не відіграє. Але навіть коли ми говоримо про Європу, необхідно ще з’ясувати, за яких умов секс стає медіумом Просвітництва. Гроші ж для Просвітництва є не медіумом, а одним із факторів, які зумовлюють стан людської природи до того, як її буде піддано впливові виховання й навчання. Мова є повноцінним медіумом тільки в китайському Просвітництві. В Європі діє тенденція до перетворення мови на об’єкт виховання. Щоб довести цю тезу автор зіставляє погляди Лока, Платона і Конфуція.uk
dc.description.abstractThe author analyzes the concept of Enlightenment as described in the monograph “Mediums of the Enlightenment: obscene deviation” by Oleh Perepelytsia. The author notes that O. Perepelytsia considers Enlightenment as a medial phenomenon and identifies three mediums of the Enlightenment: language, sex and money. The author further notes that the main drawback of O. Perepelitsi’s concept is too broad understanding of the Enlightenment. Also O. Perepelytsia puts universal mediums in the stead of specific mediums of Enlightenment. Sex fulfilled its intermediary functions even in primitive society, and continues to do that today. Sexuality is very important for the European Enlightenment, but in the Chinese Enlightenment it does not play any special role. However, even when we talk about Europe, it is necessary to find out the conditions under which sex becomes a medium of the Enlightenment. Money for Enlightenment is not a medium, but one of the factors that determine the state of human nature before it is subjected to education and training. Language is a full-fledged medium only in Chinese Enlightenment. In Europe there is a trend towards the transformation of language into the object of education. To prove this thesis the author compares the views of Locke, Plato and Confucius.en
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 161-168.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/283
dc.subjectПросвітництвоuk
dc.subjectмедіаціяuk
dc.subjectмедіумuk
dc.subjectмоваuk
dc.subjectсексuk
dc.subjectгрошіuk
dc.subjectEnlightenmenten
dc.subjectmediationen
dc.subjectmediumen
dc.subjectlanguageen
dc.subjectsexen
dc.subjectmoneyen
dc.titleПросвещение и медитация (размышления над книгой Олега Перепелицы «Медиумы просвещения: обсценные отклонения»)ru
dc.title.alternativeEnlightenment and Mediation (Reflections on the Book “Mediums of the Enlightenment: Obscene Deviations” by Oleh Perepelytsia)en
dc.title.alternativeПросвітництво і медіація (роздуми над книгою Олега Перепелиці «Медіуми Просвітництва: обсценні відхилення»)uk
dc.typeArticle
dc.relation.referencesЗавадская, Е. В. (1982). Миссия слова в «Лунь юе». In Л. П. Делюсин (Ред.), Конфуцианство в Китае: проблемы теории и практики(сс. 36-45). Москва:Наука.ru
dc.relation.referencesКобзев, А. И.(2002). Философия китайского неоконфуцианства.Москва: Вост. лит.ru
dc.relation.referencesКузнецов, В. Г. (2014). Просвещение и онтология. Просвещения автохтонные: Китай. Sententiae, 30(1), 5-22.ru
dc.relation.referencesЛунь юй. (1972). In Ян Хин-шун (Сост.). Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах(Т. 1, cс. 139-174). Москва: Мысль.ru
dc.relation.referencesМалявин, В. В. (2007). Конфуций.Москва: Мол. гвардия.ru
dc.relation.referencesПерепелица, О. Н. (2014). Медиумы просвещения:обсценные отклонения. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина.ru
dc.relation.referencesПлатон. (1990-1994). Собрание сочинений в 4 тт. Москва: Мысль.ru
dc.relation.referencesСемененко, И. И. (1987). Афоризмы Конфуция. Москва: Изд-во МГУ.ru
dc.relation.referencesФэн Ю-лань. (1998). Краткая история китайской философии. Санкт-Петербург: Евразия.ru
dc.relation.referencesLocke, J. (1823). The Works in ten volumes. London: Thomas Tegg et al.en
dc.relation.referencesMarx, K. (1968). Ökonomisch-philosophische Manuskripte aus dem Jahre 1844. In K. Marx & F. Engels. Werke (Ergänzungsband, 1. Teil, S. 465-588). Berlin (DDR): Dietz Verlag.de
dc.relation.referencesSiskin, C., & Warner, W. (2010). This is Enlightenment: An Invitation in the Form of an Argu-ment. In C. Siskin, & W. Warner (Eds.). This is Enlightenment (pp. 1- 33). Chicago: The University of Chicago Press.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent34.01.161


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію