dc.contributor.author | Терлецький, В. | uk |
dc.date.accessioned | 2019-06-13T10:16:23Z | |
dc.date.available | 2019-06-13T10:16:23Z | |
dc.date.issued | 2016 | |
dc.identifier.citation | Терлецький В. Межі й можливості методу дослідження констеляцій [Текст] / В. Терлецький // Sententiae. – 2016. – № 1. – С. 169-178. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25718 | |
dc.description.abstract | Дослідження Кантової антропології, запропоноване Віктором Козловським у його ґрунтовній і оригінальній монографії, цілком по-новому тлумачить Кантову відповідь на фундаментальне питання «Що є людина?». На підставі творчої спадщини Канта й із урахуванням великого масиву дослідницької літератури п. Козловський реконструює п’ять концептуальних «моделей людини» в антропологічному дискурсі Канта. Однак це дослідження містить низку проблематичних тверджень і висновків. Я доводжу, що, по-перше, є певна неузгодженість між Кантовим розумінням поняття «антропологія» і його витлумаченням п. Козловським. По-друге, модель людини як інтелігібельної істоти, що есплікується через поняття «свобода» і «спонтанність», є виправданою конструкцією в рамцях критицизму, але не зовсім коректна з огляду на місце й функцію «антропології» в ньому. По-третє, можна констатувати певний дисонанс між трактуванням п. Козловським констеляцій як «хронотопів-подій» і тлумаченням цього концепту в школі Дитера Генріха, де методологія «дослідження констеляцій» використана для висвітлення ранньої фази німецького ідеалізму. Утім, це спонукає до кардинального питання про те, наскільки така методологія може застосовуватися для аналізу Кантової філософії. | uk |
dc.description.abstract | The study of Kant’s anthropology, proposed by Viktor Kozlovskyi in its original and thorough monograph, is an entirely new interpretation of Kant’s answer to the fundamental question “What is man?”. On the basis of the philosopher’s heritage and taking into account the large body of research literature, Kozlovskyi reconstructs five conceptual “human models” in Kant’s anthropological discourse. However, this study contains a number of problematic statements and conclusions. I argue first, that there is some inconsistency between Kant’s understanding of the concept of “anthropology” and Kozlovskyi’s explanation. Second, the model of man as intelligible being, made explicit through the concepts of “freedom” and “spontaneity”, is a justified construction within the limits of criticism, but not quite correct with regard to the place and function of “anthropology” in it. Third, we can see a dissonance between Kozlovskyi’s explanation of the constellations as “chronotopes-events” and interpretation of this concept by Dieter Henrich’s school, where the methodology of “research constellations” was used to elucidate the early phase of German idealism. However, this leads to the cardinal question of how far this methodology is applicable for the analysis of Kant’s philosophy. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 1 : 169-178. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/284 | |
dc.subject | Кант | uk |
dc.subject | дослідження констеляцій | uk |
dc.subject | Дитер Генрих | uk |
dc.subject | методологія | uk |
dc.subject | антропологія | uk |
dc.subject | антропономія | uk |
dc.subject | моделі людини | uk |
dc.subject | Kant | en |
dc.subject | research of constellations | en |
dc.subject | Dieter Henrich | en |
dc.subject | methodology | en |
dc.subject | anthroponomy | en |
dc.subject | anthropology | en |
dc.subject | human models | en |
dc.title | Межі й можливості методу дослідження констеляцій | uk |
dc.title.alternative | Boundaries and Possibilities of the Constellation Research Method | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Albrecht, A. (2010). “Konstellationen”. Zur kulturwissenschaftlichen Karriere eines astrologisch-astronomischen Konzepts bei Heinrich Rickert, Max Weber, Alfred Weber und Karl Mannheim. Scientia Poetica, 14, 104-149. https://doi.org/10.1515/9783110223125.1.104 | de |
dc.relation.references | Gutschmidt, H. (2007). Vernunfteinsicht und Glaube. Hegels These zum Bewusstsein von etwas “Höherem” zwischen 1794 und 1801. Göttingen: Vandenhoeck, & Ruprecht. | de |
dc.relation.references | Henrich, D. (1991). Konstellationen. Probleme und Debatten am Ursprung der idealistischen Philosophie (1789-1795). Stuttgart: Klett-Cotta. | en |
dc.relation.references | Kant, I. (1900 sqq.). Gesammelte Schriften: Hrsg. von der Preußischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften. Berlin: Reimer, & De Gruyter. | de |
dc.relation.references | Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft (J. Timmermann, Hrsg.). Hamburg: Meiner. | de |
dc.relation.references | Kozlovsky, V. (2014). Kant’s Anthropology: sources, constellations, models. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Press. | uk |
dc.relation.references | Muslow, M., & Stamm, M. (Hrsg.). (2005). Konstellationsforschung. Frankfurt am Main: Suhr-kamp. | de |
dc.relation.references | Pietsch, L.-H. (2010). Topik der Kritik. Die Auseinandersetzung um die Kantische Philosophie (1781-1788) und ihre Metaphern. Berlin, & New York: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110233681 | de |
dc.relation.references | Terletsky, V. (2015). Ukrainian Point of View on Kant’s Anthropology. [In Ukrainian]. Filosofska dumka, (2), 67-71. | uk |
dc.relation.references | Wenzel, U. J. (1992). Anthroponomie. Kants Archäologie der Autonomie. Berlin: Akademie Verlag. | de |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.22240/sent34.01.169 | |