Формирование философского понятия системы: Клеменс Тимплер

Abstract

The paper shows Timpler's contribution to development of a philosophical concept of system. The author proves that in this area Timpler has made the following important innovations: (1) Differentiation of the concepts of science and system. Identifying system with external art, Timpler emphasizes thereby a practical importance of the theoretical knowledge too. (2) He premises to system in strict sense the so-called "technology" which assumes some traditional functions of metaphysics. "Technology" treats about the nature and structure of arts, and also formulates the normative principles according to which any system is to be built. (3) He preserves the fundamental nature of metaphysics and significantly expands its subject. According to Timpler, the subject of metaphysics is not being, but intelligible. The metaphysical categories are considered by him not as kinds of being, but as ultimate bases of the intelligible. (4) Though he keeps Keckerman’s concept of system as system of instructions, the metaphysics is represented as system of the categories located in a methodical order. (5) Metaphysical categories are considered by him not as arts of beings, but as the last bases of intelligible. Categories determine the last principles of all intelligible. The author marks out four understandings of system at Timpler: as system of external arts (system of instructions; this understanding is the basic), as system of sciences (system of the acquired dispositions), as encyclopedia (system of arts) and as system of categories (metaphysics). Despite influence of neo-scholastics, ramisme, peripateticism and other methodological traditions, in this case one can tell about forming of new methodological direction in the philosophy of XVІІ century, namely “systematic direction” differing from syncretism and eclecticism.

Стаття присвячена висвітленню внеску Клеменса Тимплера в розробку філософського поняття системи. Автор доводить, що у зазначеній царині німецьким філософом було запроваджено істотні новації. (1) Тимплер розрізнив поняття науки й системи.Своїм ототожненням системи із зовнішнім мистецтвом, він підкреслював практичну значущість будь-якого знання, включно із теоретичним. (2) Зробив передумовою системи у строгому сенсі т.зв. «технологію», що значною мірою перебрала на себе традиційні функції метафізики. «Технологія» осмислює природу і структуру мистецтв, а також формулює нормативні принципи, згідно з якими слід будувати будь-яку систему. (3) Зберіг засадничий характер метафізики й значно розширив її предмет, включивши в той умоосяжне. (4) Зберігши запозичене у Кекермана розуміння системи як системи приписів, він, втім, представив метафізику як систему категорій, розташованих згідно з методичним порядком. (5) Започаткував погляд на метафізичні категорії не як на роди буття, а як на останні підстави, принципи умоосяжного. Автор виокремлює в Тимплера чотири розуміння системи: система зовнішніх мистецтв (система приписів; це розуміння постає головним); система наук (система набутих здатностей); енциклопедія ( система мистецтв); метафізика (система категорій). Попри вплив неосхоластики, рамізму, перипатетизму й інших традицій, у випадку Тимплера можна говорити про формування нового методологічного напряму у філософії ХVІІ століття, а саме – «систематичного напряму», відмінного як від синкретизму, так і від еклектизму.

В статье показан вклад Тимплера в развитие философской концепции системы. Автор доказывает, что в этой области Timpler сделал следующие важные инновации: (1) Дифференциация понятий науки и системы. Отождествляя систему с внешним искусством, Тимплер подчеркивает, таким образом, практическую важность теоретических знаний. (2) В строгом смысле слова система опирается на так называемую «технологию», которая предполагает некоторые традиционные функции метафизики. «Технология» рассматривает природу и структуру искусства, а также формулирует нормативные принципы, в соответствии с которыми должна строиться любая система. (3) Он сохраняет фундаментальную природу метафизики и значительно расширяет ее предмет. По словам Тимплера, предмет метафизики не существующий, а понятный. Метафизические категории рассматриваются им не как виды бытия, а как конечные основы понятного. (4) Хотя он сохраняет понятие системы Кекермана как систему инструкций, метафизика представляется как система категорий, расположенных в методическом порядке. (5) Метафизические категории рассматриваются им не как искусство существования, а как последняя основа для понимания. Категории определяют последние принципы всего вразумительного. Автор выделяет четыре понимания системы у Тимплера: как систему внешних искусств (система инструкций; это понимание является основным), как систему наук (система усвоенных нравов), как энциклопедию (систему искусств) и как систему категорий (метафизика). Несмотря на влияние нео-схоластики, ramisme, перипатетизма и других методологических традиций,