Сучасна українська феноменологічна термінологія і підходи до перекладу «Картезіанських медитацій» Едмунда Гусерля

Abstract

Стаття є коментарем до українського перекладу «Картезіанських медитацій» Е. Гусерля і має подвійне завдання: з одного боку, розкрити історичний контекст написання й публікації твору «Картезіанські медитації», з іншого боку, висвітлити стратегічні й термінологічні аспекти українського перекладу цієї праці. Перша частина статті присвячена історії створення тексту «Картезіанських медитацій». Зокрема, автор дає відповідь на запитання про те, чому публікація німецького тексту «Картезіанських медитацій» відклалася аж до 1950 року, майже через двадцять років після виходу французького перекладу цього твору. Історико-філософське дослідження, здійснене у статті, показує, що Гусерль розглядав видання «Картезіанських медитацій» як можливість систематично представити свою феноменологічну філософію і, врешті-решт, визнав неможливість охопити комплексність свого вчення у рамках цієї праці. Складність реалізації цього систематичного викладу призвела до посилення ролі Гусерлевого асистента Ойґена Фінка в упорядкуванні «Картезіанських медитацій» і, зрештою, до створення Фінком шостої медитації. Остання, як демонструє автор статті, ставить попередні розробки феноменології статичного й генетичного типів у новий теоретичний контекст, насамперед шляхом запровадження методу конструкційної феноменології. У другій частині статті автор пропонує одну з можливих стратегій перекладу Гусерлевих текстів, яка полягає у структурному спрощенні та стилістичному покращенні тексту. Цю стратегію пропонується реалізувати шляхом використання більш простих граматичних структур, доповнення тексту примітками перекладача, а також послідовного застосування україномовної феноменологічної термінології. Аналізуючи термінологічний дискурс сучасної української феноменології, автор переглядає такі усталені феноменологічні терміни як «вимкнення» і «внутрішній час свідомості / внутрішня свідомість часу», а також запроваджує переклад нових термінологічних одиниць, таких як «часосвідомість», «успільнотнення», «персона», «реально-іманентне» та «ідеально-іманентне».

The article is a translator’s commentary to the Ukrainian translation of E. Husserl’s Cartesian Meditations. The task of this article is twofold: On the one hand, to reveal the historical context of the writing and publishing of Cartesian Meditations, on the other hand, to outline the strategic and terminological aspects of the Ukrainian translation of this work. The first part of the article is devoted to the history of creation of the text of Cartesian Medita-tions. In particular, the author answers the question of why the German text of Cartesian Medita-tions was not published until 1950, almost twenty years after the French translation of the book was released. The historico-philosophical investigation conducted in the article shows that Husserl considered the publication of Cartesian Meditations as an opportunity to systematically present his phenomenological philosophy and, eventually, recognized the impossibility of embracing the com-plexity of his doctrine within this work. The difficulty of this systematic presentation led to the enhancement of the role of Husserl’s assistant, Eigen Fink, in the editing of Cartesian Meditations and, ultimately, to the creation of Fink’s Sixth Meditation. The latter, as the author of the article demonstrates, puts previous developments in the phenomenology of static and genetic types into a new theoretical perspective, mainly by introducing the method of constructive phenomenology. In the second part of the article, the author offers one of the possible strategies for translating Husserlian texts that consists in structural simplification and stylistic improvement of the text. This strategy is proposed to be implemented by using simpler grammatical structures, by supplementing the text with translator’s comments, as well as by consistent usage of the Ukrainian phenomenological terminology. During the analysis of the terminological discourse of contemporary Ukrainian phenomenology, the author revises some of the established Ukrainian translations, such as the translation of the phenomenological terms Ausschaltung and Zeitbewusstsein and introduces the translation of new terms, such as Vergemeinschaftung, Person, reell and ideell.