dc.contributor.author | Секундант, С. | uk |
dc.contributor.author | Secundant, S. | en |
dc.date.accessioned | 2020-10-23T07:43:32Z | |
dc.date.available | 2020-10-23T07:43:32Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Секундант С. Ляйбніц і Вольф: порівняльний аналіз поняття системи [Текст] / С. Секундант // Sententiae. – 2020. – № 1. – С. 8-28. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/30747 | |
dc.description.abstract | Якщо Вольф від самого початку потрапив під сильний вплив картезіанства, а його поняття системи орієнтувалося на геометричну модель наукового методу, то Ляйбніц спирається на німецьку традицію «методичного мислення», біля витоків якої стояв Йоахім
Юнґ. Ляйбніцеве поняття системи орієнтується переважно на алгебраїчний аналіз. Застосування терміна «система» переважно до метафізики можна пояснити тим, що саме ця
наука займається синтетичними принципами й покликана виробити раціональний погляд
на світ. Спираючись на ідею «реальної метафізики», Ляйбніц обґрунтовує ці принципи як
такі, що уможливлюють закони фізики й раціональне міркування взагалі. Ляйбніц не дає
системи філософії в сенсі традиційної шкільної філософії. Він розглядає метафізику як
найбільш послідовне вираження систематичного розуму і вказує евристичні принципи
побудови й удосконалення розумових гіпотез. | uk |
dc.description.abstract | If Wolff from the very beginning was strongly influenced by Cartesianism, and his concept of
system was guided by the geometric model of scientific method, Leibniz relies on the German
tradition of “methodological thinking”, originated by Joachim Jung. Leibniz’s conception of system
focuses mainly on algebraic analysis. The application of the term “system” mainly to metaphysics
can be explained by the fact that it is this science that deals with synthetic principles and is
designed to develop a rational view of the world. Based on the idea of “real metaphysics”, Leibniz
justifies these principles as such that make possible the laws of physics and rational discourse in general. Leibniz does not provide a system of philosophy in the sense of traditional school philosophy.
He considers metaphysics as the most consistent expression of a systematic mind and indicates
heuristic principles for the construction and improvement of reasonable hypotheses. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 1 : 8-28. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/492 | |
dc.title | Ляйбніц і Вольф: порівняльний аналіз поняття системи | uk |
dc.title.alternative | Comparative Analysis of the Leibniz’ and Wolff’s Concepts of System | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Секундант, С. (2002). Philosophia protonoetica Иоахима Юнга. К проблеме становления методоло-
гических принципов философии модерна. Sententiae, 5(1), 10-21. | ru |
dc.relation.references | Секундант, С. (2016a). Формирование философского понятия системы: Бартоломей Кеккер-
ман. Sententiae, 34(1), 80-94. https://doi.org/10.22240/sent34.01.080 | ru |
dc.relation.references | Секундант, С. (2016b). Формирование философского понятия системы: Клеменс Тимплер.
Sententiae, 35(2), 41-56. https://doi.org/10.22240/sent35.02.041 | ru |
dc.relation.references | Секундант, С. (2017). Конциліаторика й еклектика: філософія на шляху до поняття відкритої си-
стеми. Sententiae, 36(1), 31-50. https://doi.org/10.22240/sent36.01.031 | uk |
dc.relation.references | Секундант, С. Г. (2008). Математические парадигмы в философско-методологической ре-
флексии ХVІІ века. «Scientia generalis» Иоахима Юнґа. Эпистемология и философия
науки. 18(4), 224-234. | ru |
dc.relation.references | Секундант, С. Г. (2012). Критика та метод. Ідея критичного методу в німецькій філософії
XVII – XVIII ст. (збірка наукових статей). Київ: Дух і Літера. | uk |
dc.relation.references | Albrecht, M. (2011). De differentia intellectus systematici& non systematici: Über den Unterschied zwischen
dem systematischen und dem nicht-systematischen Verstand. Aufklärung, 23, 229-302. | en |
dc.relation.references | Archambault, J. (2017). Leibnizian Intelligibility. In R, Pisano, M. Fichant, P. Bussotti, & A. Oliveira
(Eds.), Leibniz and the Dialogue between Sciences, Philosophy and Engineering, 1646-2016. New
Historical and Epistemological Insights (pp.1-19). London: The College’s Publications. | en |
dc.relation.references | Arndt, H. W. (1971). Methodo scientifica pertractum. Mos geometricus und Kalkülbegriff in der philosophischen
Teorienbildung des 17. und 18. Jahrhunderts. Berlin, & N.Y.: de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9783110844900 | en |
dc.relation.references | Arndt, H. W. (2006). Einleitung in: Wolffs Gesammelte Werke: Bd.4. Vernünftige Gedanken von der Menschen
Thun und Lassen zu Beförderung ihrer Glückseligkeit. Hildesheim: Georg Olms. | en |
dc.relation.references | Couturat, L. (1901). La logique de Leibniz d’après des documents inédits. Paris: Alcan. | en |
dc.relation.references | Filser, H. (2001). Dogma, Dogmen, Dogmatik: eine Untersuchung zur Begründung und zur Entstehungsgeschichte
einer theoretischen Disziplin von der Reformation bis zur Spätaufklärung. Münster: Lit. | en |
dc.relation.references | Gerhardt, C. E. (1888). Zu Leibniz’ Dynamik. Archiv für Geschichte der Philosophie, 1(4), 566-581.
https://doi.org/10.1515/agph.1888.1.4.566 | en |
dc.relation.references | Guhrauer, G. E. (1850). Joachim Jungius und sein Zeitalter. Stuttgart, & Tübingen: Cotta. | en |
dc.relation.references | Jungius, J. (1995). De propaedeutico mathematum usu. In G. Hübner (Hrsg.), Aus dem literarischen Nachlaß
von Joachim Jungius. Edition der Tragödie Lucretia und der Schul- und Universitätsreden.
Göttingen: Vandehoeck & Ruprecht. | en |
dc.relation.references | Leibniz, G. W. (1880-1882). Die Philosophischen Schriften von Gottfried Wilhelm Leibniz (Bd. 7). (C. I.
Gerhardt, Hrsg.). Berlin. | en |
dc.relation.references | Leibniz, G. W. (1903). Phoranomus seu de potentia et legibus naturae. In G. W. Leibniz, Opuscules et
fragments inédits. (L. Couturat, Ed.). Paris: Alcan. | en |
dc.relation.references | Leibniz, G. W., & Wolff, C. (1963). Briefwechsel zwischen Leibniz und Christian Wolff. (C. I. Gerhardt,
Hrsg.). Hildesheim: Olms. | en |
dc.relation.references | Rescher, N. (2001). Contingentia Mundi: Leibniz on the World’s Contingency. Studia Leibnitiana,
33, 145-162. | en |
dc.relation.references | Walch, J. G. (1726). Philosophisches Lexicon. Leipzig: J.F. Gleditschen. | en |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31649/sent39.01.008 | |