Сучасні світові та вітчизняні тенденції зайнятості з урахуванням впливу Сovid-19

Abstract

Актуальність дослідження пов’язана з тим, що нині в світі та в Україні активно розповсюджується небезпечне захворювання COVID-19, викликане інфекцією SARS-CoV-2, яке негативно впливає на ВВП, ринок праці, зокрема зменшує чисельність зайнятих, збільшує обсяги безробіття та підвищує рівень бідності. Метою статті є оцінка світових та вітчизняних тенденцій зайнятості з урахуванням впливу COVID-19. Розраховано зміну питомої ваги населення у віці 15—64 роки в 2018 році порівняно з 2015 роком в загальній структурі населення в окремих країнах світу та в Україні, що дозволило зробити висновок, про посилення тенденцій звуження бази зайнятості, особливо це характерно для України. Розраховано зміни обсягів зайнятого населення у віці 15—70 рр. для окремих країн-членів Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) та України в 2019 році порівняно з 2005 роком, які дозволили визначити негативні тенденції для ринку праці, особливо для України. Проаналізовано рівень безробіття по окремих країнах-членах ОЕСР та України в 2005 році та в 2018—2019 рр. Здійснено розрахунок зміни рівня безробіття по окремих країнах-членах ОЕСР та України в 2019 році порівняно з 2005 роком та в 2018—2019 рр. Проаналізовано прогнозні значення впливу COVID-19 на рівень безробіття в окремих країнах ОЕСР та на кількість відпрацьованих робочих годин в світі та його порівняння з Глобальною фінансовою кризою 2007—2008 рр. Узагальнено досвід окремих країн світу щодо збереження робочих місць під час пандемії COVID-19. Запропоновано заходи з метою збереження робочих місць в умовах перебігу другої хвилі пандемії COVID-19, зокрема це: стимулювання розвитку економіки і ринку праці через запровадження активних заходів фіскальної і грошово-кредитної політики держави та забезпечення пільгового кредитування, фінансова допомога реальному сектору економіки, включно з системою охорони здоров’я; підтримка середнього і малого підприємництва, створення умов збереження робочих місць; захист зайнятого населення на робочих місцях, зокрема це стосується створення безпечних умов праці, сприяння розвитку гнучких, зокрема онлайн форм зайнятості тощо.

The relevance of the study is due to the fact that today in the world and in Ukraine is actively spreading a dangerous in-fectious disease — COVID-19, which negatively affects GDP, labor market, in particular reduces employment, increases unemployment and increases poverty. The aim of the article is to assess global and domestic employment trends taking into account the impact of COVID-19. The change in the share of the population aged 15…64 in 2018 compared to 2015 in the general structure of the popula-tion in some countries and in Ukraine is calculated, which allowed concluding that the tendency to narrow the employment base is strengthening, especially in Ukraine. Changes in the number of employed people aged 15…70 by individual member states of the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) and Ukraine in 2019 compared to 2005 are calculated, which allowed to identify negative trends for the labor market, especially for Ukraine. The unemployment rate for individual OECD member countries and Ukraine in 2005 and 2018—2019 is analyzed. The change in the unemployment rate for individual OECD member countries and Ukraine in 2019 compared to 2005 and 2018—2019 is calculated. the im-portance of the impact of COVID-19 on the unemployment rate in some OECD countries and on the number of hours worked in the world and its comparison with the Global Financial Crisis of 2007—2008. The experience of individual coun-tries of the world in preserving jobs during the spread of the COVID-19 pandemic is summarized. Measures to preserve jobs in the second wave of the COVID-19 pandemic are proposed, including: stimulating economic and labor market develop-ment through the introduction of active measures of fiscal and monetary policy of the state and providing soft loans and financial assistance to the real sector of the economy, including medical sphere; support for medium and small businesses, creating conditions for job preservation; protection of the employed population in the workplace, in particular with regard to the creation of safe working conditions, the promotion of flexible, in particular online forms of employment, etc.

Актуальность исследования связана с тем, что сейчас в мире и в Украине активно распространяется опасное заболевание COVID-19, вызванное инфекцией SARS-CoV-2, которое негативно влияет на ВВП, рынок труда, в частности уменьшает численность занятых, приводит к росту безработицы и увеличивает уровень бедности. Целью статьи является оценка мировых и отечественных тенденций занятости с учетом влияния COVID-19. Рассчитано изменение удельного веса населения в возрасте 15—64 года в 2018 году по сравнению с 2015 го-дом в общей структуре населения в отдельных странах мира и в Украине, что позволило сделать вывод об усилении тенденций сужение базы занятости, особенно это характерно для Украины. Рассчитано изменения объемов занятого населения в возрасте 15—70 лет по отдельным странам-членам Организации Экономическо-го Сотрудничества и Развития (ОЭСР) и Украины в 2019 году по сравнению с 2005 годом, которые позволили определить негативные тенденции для рынка труда особенно для Украины. Проанализирован уровень безрабо-тицы по отдельным странам-членам ОЭСР и Украины в 2005 году и в 2018-2019 гг. Осуществлен расчет изме-нения уровня безработицы по отдельным странам-членам ОЭСР и Украины в 2019 году по сравнению с 2005 годом и в 2018—2019 гг. Проанализированы прогнозные значение влияния COVID-19 на уровень безработицы в отдельных странах ОЭСР и на количество отработанных рабочих часов в мире и его сравнение с глобальным финансовым кризисом 2007—2008 гг. Обобщен опыт отдельных стран мира по сохранению рабочих мест во время пандемии COVID-19. Предложены мероприятия с целью сохранения рабочих мест в условиях протекания второй волны пандемии COVID-19, в частности это: стимулирование развития экономики и рынка труда путем внедрения активных мер фискальной и денежно-кредитной политики государства и обеспечения льготного кредитования и финансовой помощи реальному сектору экономики, включая медицинскую сферу; поддержка среднего и малого предпринимательства, создание условий для сохранения рабочих мест; защита занятого населения на рабочих местах, в частности это касается создания безопасных условий труда, содействие раз-витию гибких, в частности онлайн форм занятости и тому подобное.