Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorSepetyi, D.en
dc.contributor.authorСепетий, Д.uk
dc.date.accessioned2021-04-13T07:09:28Z
dc.date.available2021-04-13T07:09:28Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationSepetyi D. The problem of mind-body interaction and the causal principle of Descartes’s Third Meditation [Текст] / D. Sepetyi // Sententiae. – 2021. – № 1. – С. 28-43.en
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31817
dc.description.abstractThe article analyses recent English publications in Cartesian studies that deal with two prob-lems: (1) the problem of the intrinsic coherence of Descartes’s doctrine of the real distinction and interaction between mind and body and (2) the problem of the consistency of this doctrine with the causal principle formulated in the Third Meditation. The principle at issue is alterna-tively interpreted by different Cartesian scholars either as the Hierarchy Principle, that the cause should be at least as perfect as its effects, or the Containment Principle, that the cause should contain all there is in its effects. The author argues that Descartes’s claim (in his argument against the scholastic doctrine of substantial forms) that it is inconceivable how things of differ-ent natures can interact does not conflict with the acknowledgement of interaction between things of different natures in the case of soul and body. The case is made that Cartesian mind-body interaction can agree with both the Hierarchy Principle and the Containment Principle, because the Principle is about total and efficient cause, whereas in the interaction, mental and brain states are only partial (and plausibly, in the case of brains states, occasional) causes. In particular, in the case of the causality in the brain-to-mind direction, the mind is conditioned by brain states to form the corresponding specific ideas on the basis of its innate general ideas of movements, forms, colours, etc. Eventually, for Descartes, the most natural way to deal with worries about the possibility of mind-brain interaction is to rely on God’s omnipotence, which certainly enables Him to arrange for such interaction.en
dc.description.abstractУ статті, на матеріалі англомовних декартознавчих досліджень, обговорюються дві проблеми: (1) проблема внутрішньої несуперечливості вчення Декарта про реальну відмінність і взаємодію ума й тіла та (2) проблема узгодженості цього вчення зі сформульованим у Третій Медитації каузальним принципом. Зазначений принцип тлумачиться різними декартознавцями або як Принцип Ієрархії, згідно з яким причина має бути не менш досконалою, аніж її наслідки, або як Принцип Вміщення, згідно з яким причина має містити в собі все, що міститься в її наслідках. Автор доводить, що Декартова апеляція (в аргументі проти схоластичного вчення про субстанційні форми) до незбагненності того, як речі різної природи можуть взаємодіяти, не суперечить визнанню взаємодії між речами різної природи у випадку душі й тіла. Обґрунтовано, що і Принцип Ієрархії, і Принцип Вміщення можуть узгоджуватися з визнанням взаємодії між умом і тілом, оскільки Принцип стосується повної дієвої причини, тоді як у взаємодії, ментальні стани та фізичні стани мозку є лише частковими причинами. Зокрема, оскільки йдеться про спричинення в напрямку від тіла до ума, ум під впливом станів мозку формує відповідні специфічні ідеї на основі вроджених загальних ідей рухів, форм, кольорів тощо. Зрештою, у питанні про можливість психофізичної взаємодії для Декарта природно покладатися на всемогутність Бога, який напевно спроможний зробити так, щоб ум і тіло (мозок) людини взаємодіяли.uk
dc.language.isoenen
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 28-43.en
dc.relation.ispartofhttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/557
dc.subjectsubstanceen
dc.subjectreal distinctnessen
dc.subjectdualismen
dc.subjectefficient causeen
dc.titleThe problem of mind-body interaction and the causal principle of Descartes’s Third Meditationen
dc.title.alternativeПроблема психофізичної взаємодії та каузальний принцип Третьої Медитації Декартаuk
dc.typeArticle
dc.relation.referencesБоднарчук, Л., & Сень, А. (2014). Котинґемова концепція тріалізму Декарта й сучасні диску-сії. Sententiae, 30(1), 196-209. https://doi.org/10.22240/sent30.01.196uk
dc.relation.referencesЛактіонова, А. (2015). «Cogito ergo sum» і філософія дії. Sententiae, 32(1), 88-99. https://doi.org/10.22240/sent32.01.088uk
dc.relation.referencesСепетий, Д. (2017). Психофізичний дуалізм Декарта у сучасній ретроспективі. Філософська думка, (3), 64-73.uk
dc.relation.referencesСепетий, Д. (2018a). Співвідношення понять субстанційного союзу і взаємодії душі й тіла у філософії Декарта. Sententiae, 37(1), 136-152. https://doi.org/10.22240/sent37.01.136uk
dc.relation.referencesСепетий, Д. (2018b). Чи був Декарт субстанцiйним дуалiстом? Актуальні проблеми духов-ності, (19), 36-63. https://doi.org/10.31812/apd.v0i19.2069uk
dc.relation.referencesХома, О. (2019). Сучасне глобальне декартознавство. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Hand-book of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP. Sententiae, 38(2), 112-115. https://doi.org/10.22240/sent38.02.112uk
dc.relation.referencesBeaney, M. (2013). Analytic Philosophy and History of Philosophy: The Development of the Idea of Rational Reconstruction. In E. Reck (Ed.), The Historical Turn in Analytic Philosophy (pp. 231-260). London: Palgrave Macmillan.en
dc.relation.referencesBeaney, M. (2019). Developments and Debates in the Historiography of Philosophy. In K. Becker (Ed.), The Cambridge History of Philosophy, 1945-2015 (pp. 725-758). Cambridge: Cam-bridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316779651.058en
dc.relation.referencesBedau, M. (1986). Cartesian Interaction. Midwest Studies in Philosophy, 10, 483-502. https://doi.org/10.1111/j.1475-4975.1987.tb00552.xen
dc.relation.referencesBeloff, J. (1994). The Mind-Body Problem. The Journal of Scientific Exploration, 8(4), 509-522.en
dc.relation.referencesBroughton, J. (1986). Adequate Causes and Natural Change in Descartes' Philosophy. In A. Donagan, A. N. Perovich, Jr., & M. V Wedin (Eds.), Human Nature and Natural Knowledge (pp. 107-127). Dordrecht: D. Reidel Publishing Company. https://doi.org/10.1007/978-94-009-5349-9_6en
dc.relation.referencesBrown, D. (2019). The Metaphysics of Cartesian Persons. In M. Reuter, & F. Svensson (Eds.), Mindy, Body, and Morality: New Perspectives on Descartes and Spinoza (pp. 17-36). London, New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351202831-2en
dc.relation.referencesChalmers, D. (1996). The Conscious Mind. New York, Oxford: Oxford University Press.en
dc.relation.referencesChristofidou, A. (2019). Descartes: A Metaphysical Solution to the Mind-Body Relation and the Intellect’s Clear and Distinct Conception of the Union. Philosophy, 94(1), 87-114. https://doi.org/10.1017/S0031819118000323en
dc.relation.referencesDe Rosa, R. (2013). Descartes’ Causal Principle and the Case of Body-to-Mind Causation. Canadian Journal of Philosophy 43(4), 438-459. https://doi.org/10.1080/00455091.2013.847347en
dc.relation.referencesDescartes, R. (1931). The Philosophical Works of Descartes. (E. Haldane, & G. R. T. Ross, Transl.) Cambridge: Cambridge University Press, 1931.en
dc.relation.referencesDescartes, R. (1985). The Philosophical Writings of Descartes. (J. Cottingham, R. Stoothoff, & D. Murdoch, Transl.). Volumes I-II. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511818998en
dc.relation.referencesDescartes, R. (1991). The Philosophical Writings of Descartes. (J. Cottingham, R. Stoothoff, D. Murdoch, & A. Kenny, Transl.). Vol. III. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781107340824en
dc.relation.referencesDescartes, R. (1996). OEuvres complètes in 11 vol. (Сh. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.en
dc.relation.referencesElisebeth of Bohemia, Descartes, R. (2007). The Correspondence Between Princess Elisabeth and René Descartes (L. Shapiro, Ed. & Trans.). Chicago and London: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226204444.001.0001en
dc.relation.referencesGorham, G. (2002). Descartes on the Innateness of All Ideas. Canadian Journal of Philosophy, 32(3), 355-388. https://doi.org/10.1080/00455091.2002.10716523en
dc.relation.referencesGorham, G. (2003). Descartes's Dilemma of Eminent Containment. Dialogue, 42(1), 3-26. https://doi.org/10.1017/S0012217300004182en
dc.relation.referencesHoffman, P. (2009). Essays on Descartes. New York, Oxford: Oxford University Press.en
dc.relation.referencesLapointe, S., & Pincock, C. (2017). Introduction. In S. Lapointe, & C. Pincock (Eds.), Innovations in the History of Analytical Philosophy (pp. 1-23). London: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978-1-137-40808-2_1en
dc.relation.referencesLoeb, L. (1981). From Descartes to Hume. Ithaca: Cornell University Press.en
dc.relation.referencesO’Neill, E. (1987). Mind-Body Interaction and Metaphysical Consistency: A Defense of Descartes. Journal of the History of Philosophy, 25(2), 227-245. https://doi.org/10.1353/hph.1987.0026en
dc.relation.referencesNadler, S. (1994). Descartes and Occasional Causation. British Journal for the History of Philoso-phy, 2(1), 35-54. https://doi.org/10.1080/09608789408570891en
dc.relation.referencesNadler, S. (2005). Hope, Fear, and the Politics of Immortality. In T. Sorell. & G. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 201-217). New York, Oxford: Oxford University Press.en
dc.relation.referencesPopper, K. (1953). Language and the Body-Mind Problem. Proceedings of the 11th International Congress of Philosophy, 7, 101-107. https://doi.org/10.5840/wcp1119537216en
dc.relation.referencesPopper, K. (1974). Objective Knowledge: Evolutionary Approach. New York, Oxford: Oxford Uni-versity Press.en
dc.relation.referencesRadner, D. (1971). Descartes’ Notion of the Union of Mind and Body. Journal of the History of Philosophy, 9(2), 159-170. https://doi.org/10.1353/hph.2008.1109en
dc.relation.referencesRadner, D. (1985). Is There a Problem of Cartesian Interaction? Journal of the History of Philoso-phy, 23(1), 35-49. https://doi.org/10.1353/hph.1985.0012en
dc.relation.referencesRichardson, R. C. (1982). The «Scandal» of Cartesian Interactionism. Mind, 91(361), 20-37. https://doi.org/10.1093/mind/XCI.361.20en
dc.relation.referencesRichardson, R. C. (1985). Union and Interaction of Body and Soul. Journal of the History of Phi-losophy, 23(2), 221-226. https://doi.org/10.1353/hph.1985.0038en
dc.relation.referencesRorty, R. (1984). The historiography of philosophy: four genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner (Eds.), Philosophy in History (pp. 49-75). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534.006en
dc.relation.referencesSchmaltz, T. (2008). Descartes on Causation. New York, Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195327946.001.0001en
dc.relation.referencesSepetyi, D. (2019). Forty years after: reconsidering the problem of Descartes’s Natural Institution theory vs the Coextension theory. Filosofska Dumka, (1), 106-119.en
dc.relation.referencesSmith, K. (2017). Descartes’ Theory of Ideas. Retrieved November 13, 2017 from Stanford Encyclo-pedia of Philosophy website: https://plato.stanford.edu/entries/descartes-ideas/#ideasmodesen
dc.relation.referencesWilson, M. (1978). Descartes. London, New York: Routledge.en
dc.relation.referencesWilson, M. (1991). Descartes on the Origin of Sensation. Philosophical Topics, 19(1), 293-323. https://doi.org/10.5840/philtopics199119121en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/sent40.01.028


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію