Нові спроби відродити український неотомізм через інспірацію перекладами. Роздуми над книгою Кромпєц, М. (2020). Чому зло? Київ: Кайрос.
Abstract
Однією з нерозв’язаних проблем для історико-філософської думки України є невідрефлексованість феномену українського неотомізму. Досі ще не реконструйовано історію цього напряму, що, від часу соціально-етичних послань авторства Андрея Шептицького (поч.. ХХ ст.), активно розвивався в міжвоєнній Західній Україні, а згодом набув нових конотацій в діаспорі з 1940 по 1990-ті роки й нових форм у римо-католицькій думці України початку XXI століття. Тим більше не здійснено комплексної історико-філософської оцінки досягнень і недоліків українського неотомізму на різних етапах його розвитку.
Між тим, український неотомізм нині переживає певну кризу, яку намагається подолати перекладами дискусійних праць, присвячених переважно історії моральної теології. Головною особливістю пропонованих праць є коливання між необхідністю визнати наявність у людини духовно-інтелектуальної та морально-вольової інтуїцій і небажанням відкрито робити таке визнання, бо це суперечило б самим засадам томізму. Сучасний український неотомізм наслідує цю суперечність, і тому вибір класичних книг для перекладу відображає ту діалектику боротьби різних тенденцій, що об’єктивно не може сприяти легітимізації неотомізму в українському філософському дискурсі.
Особливо показовим у цьому відношенні став переклад книги класика польського неотомізму Мєчислава Кромпєца «Чому зло?», оскільки ця монографія виявляє суперечливість неотомістичної думки в ключовому питанні про можливості моральної інтуїції, моральну відповідальність індивіда, гідність особистості. Саме відмова Кромпєца визнавати існування духовно-інтелектуальної та морально-вольової інтуїцій людини призводить – за наявності всіх передумов до такого визнання – монографію «Чому зло?» до фактичного провалу і ненадання відповіді на питання, заявленого в її назві. Це пояснює, чому за часів папи Бенедикта XVI й папи Франциска відбувся перехід морального богослов’я й соціальної доктрини на позиції неоавгустіанства, яке беззаперечно визнає наявність духовно-інтелектуальної та морально-вольової інтуїцій особистості. One of the unsolved problems for the historical and philosophical thought of Ukraine is the lack
of reflection on the phenomenon of Ukrainian neo-Thomism. Today, there has not been reconstructed
the history of this trend, which had been actively developing in the interwar Western
Ukraine since the time of socio-ethical letters by Andrei Sheptytsky in the early XX century, gained
new connotations in the diaspora from 1940s to 1990s and acquired new forms in Roman Catholic
thought in Ukraine at the beginning of the XXI century. Moreover, a comprehensive historical and
philosophical assessment of the achievements and shortcomings of Ukrainian neo-Thomism at different
stages of its development has not been made.
Meanwhile, Ukrainian neo-Thomism is experiencing a crisis, which it is trying to overcome by
translating controversial works devoted mainly to the history of moral theology. The main feature
of the proposed works is the oscillation between the need to recognize the presence of a person’s
spiritual-intellectual and moral-volitional intuitions and the reluctance to recognize it openly, because
it would be contrary to the very principles of Thomism. Modern Ukrainian neo-Thomism
inherits this contradiction, and therefore the choice of classic books for translation reflects the dialectic
of the struggle of different tendencies, which objectively cannot contribute to the legitimization
of neo-Thomism in the Ukrainian philosophical discourse. Especially significant in this regard was the translation of the book by the classic of Polish neo-Thomism Mieczysław Krąmpiec “Why evil?”, because this monograph shows the contradiction of neo-Thomistic thought in the key issues about the possibility of person’s moral intuition, moral responsibility and dignity. The very refusal of Krąmpiec to recognize the existence of a person’s spiritual-intellectual and moral-volitional intuitions, despite all the prerequisites for such recognition, leads the monograph Why evil? to failure and to inability to answer the question stated in the title of the monograph. All this justifies that in the time of Pope Benedict XVI and Pope Francis moral theology and social doctrine moved to neo-Augustinianism, which unequivocally recognizes that the person has spiritual-intellectual and moral-volitional intuitions.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31820